"Коли брати п'ють разом..."

Положення про цехові свята в середньовічних статутах датських ремісників.

"Що ж конкретно надавало особливого блиску цеховим бенкетам? По-перше, наявність власного братнього дому, якими до 1500 р. володіли лише деякі цехи, як, наприклад, кравці (1492 р.), шкіряники (1493 р.) і ковалі (1496 р.) Оденсе. По-друге, можливість створити приємну атмосферу - затягнути голі стіни яскравими тканинами, покласти м'які тканини і подушки на лави, тепло протопити приміщення і запалити безліч свічок (ковалі Роскілле, 1491 р.). По-третє, виставлені на стіл дорогі чаші, які вносили в більшості цехів як частину вступного внеску і які неодмінно відшкодовували ті, хто їх розбивав. Крім того, присутність цехового лакея, званого в статутах дячком, який би розливав на пиятиках пиво з діжок (ювеліри, ремінники і шабельники, 1450-1500). І, головне, ті продукти на столі, які людина середнього достатку не їла не тільки в будні, а зазвичай і у свята.

У кравців Оденсе (1492 р.) читаємо з приводу вступного обіду: "...цей стіл повинен ділитися на два повні дні, кожен день включає 4 солоні окости і кожен день 4 свіжі подачі, кожен день печеня, каша, мус, масло, сир, хліб і те, що цьому відповідає, і одну чашу, а на інший день 12 шилінгів на стіл. Якщо виявиться якась нестача їжі або пива, коли чогось доброго немає, тоді належить усім братам сказати, у чому є нестача". Зауважимо, що під подачею малося на увазі не одне, а кілька страв, приготованих з однорідних продуктів - свіжої риби, птиці, яловичини тощо. А ковалі Роскілле (1491) поряд із солониною, свіжим м'ясом і, звісно, пивом зазначають: "... і хліб, і масло, і сир, і білий хліб, і булки...", тобто в одній фразі хліб названо тричі.

Свіже м'ясо згадується в статутах 20 цехів - від канатників Мальме (6 вересня 1412 р.) до ковалів Фленсбурга (24 липня 1514 р.), отже, значущість його включення до меню зберігається впродовж усього XV ст. і на всій території Данії. Згадку пшеничного хліба ми виявляємо лише в дев'яти статутах доволі процвітаючих цехів, причому ремінники та гамаші Копенгагена, назвавши його в статуті від 3 квітня 1460 р., не забувають повторити відповідний пункт в оновленому й розширеному статуті від 4 серпня 1514 р. Цікаво, що навіть пекарі нерідко обмежуються у своїх застіллях житнім хлібом."

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Історично-кулінарний кут
Історично-кулінарний кут@Peter_Bosch

1.4KПрочитань
9Автори
37Читачі
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

  • Reinheitsgebot – закон про чистоту пива.

    У 1505 році закінчився черговий етап феодальних міжусобиць, що призвів до возз'єднання баварських земель. Баварським герцогом було розпочато реформу щодо уніфікації законодавства, яку завершували його сини на троні. Reinheitsgebot став частиною нового баварського права.

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Про варіння пива та пиво у літній час

    До наукової епохи пивоваріння (до XIX століття), у Баварії пиво варили тільки навесні і восени, щоб уникнути поширення бактерій, хоча науково існування мікроорганізмів не було на той момент відкрито, але зварене влітку пиво швидко псувалося і втрачало свій смак.

    Теми цього довгочиту:

    Німеччина
  • Пивні чудеса

    Пивних чудес є чимало, і напрочуд багато з них пов’язано з ірландськими святими.Що, в принципі, логічно: Ірландія — це пивна, а не винна країна, і там, де святий Домінік примножує вино, святий Колумбан розливає пиво.

    Теми цього довгочиту:

    Історія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається