Положення про цехові свята в середньовічних статутах датських ремісників.
"Що ж конкретно надавало особливого блиску цеховим бенкетам? По-перше, наявність власного братнього дому, якими до 1500 р. володіли лише деякі цехи, як, наприклад, кравці (1492 р.), шкіряники (1493 р.) і ковалі (1496 р.) Оденсе. По-друге, можливість створити приємну атмосферу - затягнути голі стіни яскравими тканинами, покласти м'які тканини і подушки на лави, тепло протопити приміщення і запалити безліч свічок (ковалі Роскілле, 1491 р.). По-третє, виставлені на стіл дорогі чаші, які вносили в більшості цехів як частину вступного внеску і які неодмінно відшкодовували ті, хто їх розбивав. Крім того, присутність цехового лакея, званого в статутах дячком, який би розливав на пиятиках пиво з діжок (ювеліри, ремінники і шабельники, 1450-1500). І, головне, ті продукти на столі, які людина середнього достатку не їла не тільки в будні, а зазвичай і у свята.
У кравців Оденсе (1492 р.) читаємо з приводу вступного обіду: "...цей стіл повинен ділитися на два повні дні, кожен день включає 4 солоні окости і кожен день 4 свіжі подачі, кожен день печеня, каша, мус, масло, сир, хліб і те, що цьому відповідає, і одну чашу, а на інший день 12 шилінгів на стіл. Якщо виявиться якась нестача їжі або пива, коли чогось доброго немає, тоді належить усім братам сказати, у чому є нестача". Зауважимо, що під подачею малося на увазі не одне, а кілька страв, приготованих з однорідних продуктів - свіжої риби, птиці, яловичини тощо. А ковалі Роскілле (1491) поряд із солониною, свіжим м'ясом і, звісно, пивом зазначають: "... і хліб, і масло, і сир, і білий хліб, і булки...", тобто в одній фразі хліб названо тричі.
Свіже м'ясо згадується в статутах 20 цехів - від канатників Мальме (6 вересня 1412 р.) до ковалів Фленсбурга (24 липня 1514 р.), отже, значущість його включення до меню зберігається впродовж усього XV ст. і на всій території Данії. Згадку пшеничного хліба ми виявляємо лише в дев'яти статутах доволі процвітаючих цехів, причому ремінники та гамаші Копенгагена, назвавши його в статуті від 3 квітня 1460 р., не забувають повторити відповідний пункт в оновленому й розширеному статуті від 4 серпня 1514 р. Цікаво, що навіть пекарі нерідко обмежуються у своїх застіллях житнім хлібом."
