Я король.
Здавалось, життя прекрасне, нескладне.
Живи собі та й владарюй.
Їж на бенкетах різних.
Танцюй красиво.
На турнірах бийся грізно.
В короні красно походжай.
Дівок приводь, а на промовах позіхай.
Та день наступний настає...
І вже ясніше варить голова.
Чергова страта, хабарі, розпуста.
Та зборисько лесливих брехунів.
Куди не не глянь, то друг, а ворогів "нема".
Та тільки повернись спиною та полетить і твоя голова.
В політиці провал.
Сусіду не сподобались манери.
А там повстав нахабний адмірал.
Війну почату важко погасити.
А тут посушливий сезон настав.
Словом.
Бунтує знать та гинуть люди.
Загарбник вже біля воріт.
А тут скарбник з грошами втік.
Ну що...залишилось вмирати?
Та ні, я що сміховисько якесь?!
А ну коня мені!
Скарбника догнати,
Гроші забрати,
Падлюку вбити та армію підняти!
На стіни браття та за мною!
Пронесемось по них ордою...
.............
Ну що, ще рано святкувати,
Забув бояр ще привітати.
Цих виродків багатих.
За зраду!
За втечу покарати.
Побити їх, майно забрати.
Та людям гроші їхні дати.
Хай не жирують, тепер вже на дієті.
Пострижені в ченці, далеко від очей.
.......Хух.
Пишіть ворожому Князівству.
Нехай настане мир.
Не буду я вам мстити, та щоб слова ці закріпити одружусь із вашою дочкою.
(Навіть страшною чи кривою, із страшною відьомською косою, заради миру можна й потерпіти).
Ну що тепер селян усіх зібрати,
Лопати дати, канали будувати.
А щоб робили, як для себе.
Нагодувати, привітати,
Покликати Музику та наказати їх розвеселити.
Хух...
Та, що б я ще раз на бенкетах.
Розслабився та зм'як.
Тепер залізною рукою водити буду за собою.
Людей, дворян, військових, "любу" дружину та ченців.
......
Хух...
Ну що закінчуй писар вже писати, а ти художник малювати.
Ще завтра зранку зберемось.
Літопис будем доробляти.
Писати правду, прикрашати.
Бо дітей треба навчати.
І усім потрібно знати, як князівством керувати...
Ну! А я вже спати.
(13 червня 2021)
