у двобої з Богом

у двобої з Богом

не тікаючи разом зі стінами

звинувачуючи чужі тіні

у межах старої надії зібравшись

вірою відтворюючи себе у тисячах

плямою розмазуючи себе

по тушах тотемів та ідолів

випускаючи назовні внутрішні органи

у грайливий демонічний танок

задля променів нової музики

але Ліс розчиняє звук

розливаючи його талим снігом

по пласких серпантинах

які будуть підживлювати річки

на яких проростатимуть люди

що будуть народжувати Богів

05.04.23

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Київське Кореневище
Київське Кореневище@ukrainianhauntology

40Прочитань
0Автори
1Читачі
На Друкарні з 27 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Віршик

    В жаху свій глузд з останніх сил тримає, до поки в треморі не задзвинять його кістки.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Холод

    Холод кісток мене тримає

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Віршик

    В жаху свій глузд з останніх сил тримає, до поки в треморі не задзвинять його кістки.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Холод

    Холод кісток мене тримає

    Теми цього довгочиту:

    Поезія