Вступ
просто зібрав до купи всі віршики(?), які знайшов за період 21-24х рр.
трішки про кохання, трохи про закоханість, небагато про себе .
Загалом, віршами це складно назвати, це більше, як Вишкребки.
……..
Навіщо себе, навчив я думкам? Якщо се приносе, лиш страждання одні...
06.01.2021
ігриві
Дата публікації:11 лютогоЧас на прочитання:2 хв читати
Панно!
Я надмірно радий Вашими відповідями на мої листи!
Сьогодні, я наміряюся проповісти дещо.
Було це десь на днях.
Сиджучи біля вікна, смакуючи, чорну, мов нічна пітьма гущу, зволікав відблиск місяця.
İ в мить, обабіч розлетілися пташки, злякавшись коней тягнучих карету.
Перевівши погляд з останнього на небо: куйовдились хмарки - буде шторм. Тоді, свідомість ринула в невідомість.
З вами, Панно, ми не бачимось роками, хоч і знайомі зо дві доби.
В мить, дозволивши собі забути, усмішку, в котру був закоханий колись.
Навіть, блискавично промайнула дума, аби не писати вам листа, щоби біль той вгамувать.
Тай, дійсно було діло, що звинувачував себе за теє.
Ні! Як ви й просили, на ешафот себе не вів!
Далебі, був вже майже підійшов, тай у спину хтось штовхав, мовляв: " іди давай, чого стоїш?".
нічого по ділу так і не сказав. Лише дурні намлів...
можливо, останнім сей лист буде.
Обіцяйте, що побачимося знову, і неважливо ким!
Вибачте, відповідальність всю кладу на вас.
Так, Ви ж уже казали, але все ж...
Головне - не поспішайте.
Просто, думки розходяться у нас.
написано: 22.03.2021
перекладено з кацапської: 25.11.2023
…….
моя мила дівчинка
прошу, не плач, краще усміхнись
прошу, не ховайся тихесенько в кутку, ходи я обійму
прошу, не залишай порізи глибиною круч, розріж мою (ти душу)
прошу, не картай себе за все, то не твоя провина
прошу, лиш будь собою, адже, кохаю я тебе за це
написано: 27.01.2022
перекладено з кацапської: 20.01.2024
……
знов відволікся
та звернув не туди
пронизує холод зсередини
знову й знову вертаюсь в початок.
запаморочливо в голові.
від раптової болі розгорілась війна.
а ти гасиш пожежу, і ось наче й все, а йому все одно.
зостались попіл та сажа.
калюжа крові.
ДЛЯ ЧОГО ж ті сльозі !?
а й насправді, тобі не до мене.
навіщо ж тоді брехати собі, що є почуття?(до мене)
можливо не брешеш.
Пробач, брешу собі Я.
чесно, хочу вірити собі, але ж вірити в Що?
що кохаєш мене?
чи те, що я лялька твоя?
написано: 18.02.2022
перекладено з кацапської: 20.01.24-01.03.24
…..
прокидаюся втомленим. Втомленим від вчорашньої брехні та лицемірства.
Не снідаю, бо вже ситий. Ситий з самого ранку розпачом та відчаєм.
Голова в думках, тих набридливих, нашкодливих, масуючих темрявою думок, які тільки те й роблять, що тягнуть в незвідану прірву тією темряви, що їх й спонукає.
Не хочу, не хочу ні чути ,ні бачити, ні відчувати, ні існувати...
Коли, вже закінчиться світанок та почнеться новий день?
День, коли не буде нічого того, що було вчора..
01.05.2022
щодень
вмираю серед свого «я»/всього я невпинно
тягнучи з собою безлічи дурниць
що був(колись) казав, робив, вчиняв, творив...
до кінця дотягну все те
з чим завжди жив
00.08.2023
Пустіль
Дивлюся я очима
на світ..
Велико-малий.
мов чужі ті два оці -
н і ч о г о не бачать
ніцінь мого у сім світі(нема)
Ах! Помилився!
Тіні та думи - мої ж?
Pustil'
dyvljus' ja očyma na svit
velykyj - malyj
čuži ci dva oci
n i č o g o ne bačat'
nicin' mogo u sim sviti nema.
Joj, Ni! Pomylyvsja!
Tini ta dumy! moї ž?
написав сей вірш згорблено сидячи в моменті приходу гіперактивности після дереалізації на білій, як ніч постілі під шум савєцького холодильнику…
29.08.2023
ja je
Лежу камінням серед вихру листовиння
Королевою на троні, правлячи десятком сотень бджіл
Що кожна з них є спогадом скрутим, серед тисяч мрій
Далебі просохле все вже теє листя, ставши ґрунтовинням для нових подій.
Тих дій, що скине королеву з осередку мрій.
Та стане на чолі новий правитель і зацвіте, зазеленіє теє листя, пожовтіє, опаде...
Як був камінням я, так ним і є...
Ležu kaminnjam sered vyhru lystovynnja
Korolevoju na troni,
pravljučy desjatkom soten' bdžil
Ščo kožna z nyh je spogadom sered tyh tysjač mrij
Dalebi prosohle vse sže teje lystja, stavšy ĝruntovynnjam dlja novyh podij.
Tyh dij, ščo skyne korolevu z oseredku mrij!
Ta stane na čoli novyj pravytel' i zacvite, zazelenije teje lystja, a z časom požovtije, opade...
Jak buv kaminnjam ja, tak nym i je...
17.09.2023
востаннє
біжимо ми разом по заграві північній
на зупинці спинившись, обабіч розійшлись
проводжали очима в далечінь небокраю
усмішка тендітна від тебе лунала
поглянув назад та ринув у думи
натрапив у пастку. крізь сон провалився...
13.10.2023
про дереалізацію
я як та Надійка з «Буськового саду»,
всі звуки однаково гучні, що оте тихе цокання лічильнику, що крик дитини - однаково гучне, однаково близько... А потім йде лиш «Викидання», і я вже наче й не в цьому світі.. Ну як, точніше, він ніби Не існує, а я просто, такий собі, «Наглядач» без тіла, але зі страшенним відчуттям позбутися всього «Зайвого». водночас страшно, і цікаво, і полегшення, і радість, і сум... далебі, під час такого «викидання» хочеться з усим цим Покінчити.
«І лише "Плесь!", "Плесь-плесь!" - скінчено.»
Не завадило б мені тихе сновидіння.
листопад 2023-го
….
Вставай
Встаю
Шкіру відтягує, немов на неї вилити розплавлений пластик
А я ж встаю
Встаю, залишаючи за собою шкіру, що злізає з мене стягуючи кістки
Встаю з біллю, з кров'ю
Від болі горлаю пак, і от-от навздріб розлетиться ся душа
І не стримає жодна з тих всіх тих стін, що мета їх є - стримувати звіра
А той все дужче, дужчий.
І рве його з усіх боків
Альбо його ніц не чути, чи се він увесь мовчить.
дереться він щосили, справді
Далебі й рота не роззявши
певне, тому й не чути його
04.12.2023
своїй коханій
Хочу подякувати тобі за підтримку, і просто знай, що ти - Сонечко!
Не стій, йди, біжи, пручайся
Ти можеш, зможеш все на світі
головне тримайся, тримай свій шлях і не спиняйся
Я вірю, і Ти повір у себе
Ти сильна понад все та здужаєш усе,
А як не стане сили те терпіти,
і потрібен буде хто - Поклич,
прошепочи, скажи, гукай, кричи!
І я чимдуж примчу до тебе.
Прошу, тільки дочекайся
05.01.2024
Dumy
в полі тихім стояв я серед ночі
виглядав у безоднім небі зорі
вітер легким поривом шелестів
увірвались думи неясні, чужі
вирішують чим буть мені, а чим ні
і вихором зірвали у ліси
вигукував німі, всі ті звуки нечіткі, глухі...
звучали відлунням лиш вони...
16/01/2024
…
це більше, як просто скетч, неповноцінний якийсь поки.
я пам'ятаю твої руки:
такі ніжні, тендітні та холодні.
я пам'ятаю твої губи:
такі невпевнені, м'які та теплі.
я пам'ятаю твої очі:
такі глибокі, гарні та чудові.
я пам'ятаю твою усмішку:
таку велику й щиру.
я пам'ятаю голос твій:
такий ласкавий та привітний.
я пам'ятаю всю тебе:
таку прекрасну й гарну...
(і) прошу тебе - не дай мені тебе забуть
17.01.2024
..
дякую за твоє кохання
дякую за труботу й ласку
дякую за відчуття радости і комфорту
дякую за твою щиру усмішку
дякую за твою радість, ніжність й милість
дякую, що кохаєш мене
21.01.2024
.
моя дівчинка подарувала мені любов
вона подарувала мені відчуття спокою
з нею я відчуваю себе дійсно щасливим
Лише з нею, я відчуваю себе - Живим
вона єдина кого хочу бачити все своє життя
вона єдина, кому я хочу дарувати всю свою увагу та кохання
лиш з нею бачу своє майбутнє.
Я до нестями її(свою милу дівчинку) кохаю
я ціную кожну хвилину, яку проводжу з нею
Не можу навіть й уявити своє життя без Неї...
лютий 24-го
synth
хотів би я бути тобою
хочу бути твоїм подихом
хочу бути твоїм поглядом
відчувати те, що відчуваєш ти
хочу бути твоїм нестримним бажанням
хочу бути твоїм дотиком, твоїм запахом
я хочу бути... я буду твоєю любов'ю
буду твоєю грою, буду твоїм напрямком
твоїм коханням та залежністю
Прошу,будь моєю душею, моєю мавкою
І я готовий до бою з тобою
в пристрастях, ласці та ніжностях
13.02.2024
поки що все, далі буде!
