В тобі перемогла совість,
І божественні руки твої
Узяли зброю
Замість шукати історії
В живому дереві,
В мертвих кістках
На дотик,
Без грубого наміру
Щось змінити.
Ти вмів так дивитись,
Що цього було достатньо,
Щоб проявитись,
Зірвати всі маски,
Віддатися твоїй мудрості
І радіти,
Коли твій оскал
Заставляв тьмяніти
Навіть Високий Місяць.
Ти чув тайну ритміку
Простору й часу,
Ловив тонкі натяки Потойбіччя,
Читав між рядків
Найтаємніші знаки,
Що начертала Ніч.
Тепер Ти,
коронований Вічністю,
Спочиваєш.
Совість - важкий тягар.
03.05.2023
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 9 червня
Більше від автора
відбитки дат
поезія із самого дна воєнно-зимової апатії
Теми цього довгочиту:
Віршіскутий лютим
актуалізація сумнівів у власній необхідності та реалізованості в ролі поета
Теми цього довгочиту:
Поезіясвідчити
весь оцей зайвий і трохи притягнутий за вуха фаталізм
Теми цього довгочиту:
Вірші
Вам також сподобається
“ Страва “
Цей вірш пронизаний емоціями втрати і пошуку. Він передає відчуття, коли почуття, які були важливими, з'їдені кимось іншим, і тепер лишається лише спогад про них. Образи біжутерії та вина, притаманні романтиці, але водночас вказують на поверхневість стосунків.
Теми цього довгочиту:
МодернізмВишиванка - оберіг
Вдягну сорочку – ніби крила, В ній дух століть, в ній мудрість слова. Узором мати нагадала, Бо Україна в серці знову.
Теми цього довгочиту:
ВіршіНевеличкі непов'язані між собою історії/уривки історій
Можливо, це теж буде цікаво.
Теми цього довгочиту:
Проза
