В тобі перемогла совість,
І божественні руки твої
Узяли зброю
Замість шукати історії
В живому дереві,
В мертвих кістках
На дотик,
Без грубого наміру
Щось змінити.
Ти вмів так дивитись,
Що цього було достатньо,
Щоб проявитись,
Зірвати всі маски,
Віддатися твоїй мудрості
І радіти,
Коли твій оскал
Заставляв тьмяніти
Навіть Високий Місяць.
Ти чув тайну ритміку
Простору й часу,
Ловив тонкі натяки Потойбіччя,
Читав між рядків
Найтаємніші знаки,
Що начертала Ніч.
Тепер Ти,
коронований Вічністю,
Спочиваєш.
Совість - важкий тягар.
03.05.2023
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 9 червня
Більше від автора
відбитки дат
поезія із самого дна воєнно-зимової апатії
Теми цього довгочиту:
Віршіскутий лютим
актуалізація сумнівів у власній необхідності та реалізованості в ролі поета
Теми цього довгочиту:
Поезіясвідчити
весь оцей зайвий і трохи притягнутий за вуха фаталізм
Теми цього довгочиту:
Вірші
Вам також сподобається
“ Після “
У вірші "Після весілля" відтворюється атмосферу молодого подружжя, яке насолоджується періодом після одруження. Ліричний герой розмірковує про емоційні переживання, які супроводжують їхнє нове життя, переплітаючи відчуття радості та невизначеності.
Теми цього довгочиту:
ПоезіяТеми цього довгочиту:
ВіршіТеми цього довгочиту:
Вірші