Часом здається за спиною крила
Такі невагомі,тендітні вітрила,
Вони курс до щастя тримають я знаю,
Туди де тепло, де тебе поважають.
Вони віднесуть мене в радість і спокій,
Туди де турбота,де я не сама,де я не одинока,
Де ранні світанки у мужніх обіймах,
Де поруч з тобою безпечно і тихо.
Туди, де я часом маленька дитина,
Тобою кохана та трохи вразлива,
Туди, де в очах не бринітимуть сльози,
Де влітку гримить, та не будуть там грози.
Вітрила мої ви мене віднесіть,
Де сонце крізь хмари, де щастя не мить,
Туди, де цінують, бо ти просто є,
Тобі довіряю життя я своє!
