Друкарня від WE.UA

Культ Зоряного Слова

Культ Зоряного Слова - відомий як той хто несе слово, Бог слово, великий архіваріус. Він покровитель та захисник письменників, поетів, журналістів, та інших професій пов'язаних з писанням текстів, захисник мови, текстів та рукописів. Хоча його сила не безмежна, але попри все старається зберегти тексти та автора. Народився на початку шостого тисячоліття до нашої ери, в давній Месопотамії. Від тоді допомагає авторам при написанні текстів. Його бібліотека серед зірок налічує мільйони та мільйони текстів, він також допомагає текстам розповсюджуватись і на Землі.

Він надає силу письменнику на писання. Це проявляється в всіх по різному. Хтось ночами в майже божевільному стані пише свої роботи, а хтось просто працює не покладаючи рук.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Майхл Шварцвальд
Майхл Шварцвальд@Stern

Шум у радіоетері

8Довгочити
264Перегляди
3Підписники
На Друкарні з 18 червня 2024

Більше від автора

  • Навколо світу

    Коротка історія про простір та час, про місця без назв, але які ти впізнаєш за будь що, про героїв без імен, що блукають у житті, про щось незбагненне та збагненне, але яке завжди тікає від розуміння

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання
  • Останній потяг додому

    «Останній» потяг додому відправлявся з одної з цих станцій, що вже виходили на велику залізницю, але все ще залишались в «малому» колі стацій. Міста переферії, міста на рубежі залізниць. Кінці та початки історій, що сталися тут.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література

Це також може зацікавити:

  • ТРЕТІЙ НОМЕР

    Сьогодні був чудовий, сонячний день. Останній день весни. Було гарно, тепло, повітря чисте і свіже. Шкода, що я цього не побачив. Останній день весни був принесений в жертву «коханій» роботі. Боже мій, іноді мені здається, що колись я і здохну на роботі, посеред робочого дня.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Республіка мертвих, вистава живих

    Був липень 2020-го. Стара Audi-80, у якій заледве зачинялися двері. Згодом я ще вчився кермувати цим диво-автомобілем, справжнім ретро-експонатом якогось фантасмагоричного музею пошарпаних авт. Відтоді маю сентимент саме до цієї моделі машин.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • ТРЕТІЙ НОМЕР

    Сьогодні був чудовий, сонячний день. Останній день весни. Було гарно, тепло, повітря чисте і свіже. Шкода, що я цього не побачив. Останній день весни був принесений в жертву «коханій» роботі. Боже мій, іноді мені здається, що колись я і здохну на роботі, посеред робочого дня.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Республіка мертвих, вистава живих

    Був липень 2020-го. Стара Audi-80, у якій заледве зачинялися двері. Згодом я ще вчився кермувати цим диво-автомобілем, справжнім ретро-експонатом якогось фантасмагоричного музею пошарпаних авт. Відтоді маю сентимент саме до цієї моделі машин.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література