Культ Зоряного Слова

Культ Зоряного Слова - відомий як той хто несе слово, Бог слово, великий архіваріус. Він покровитель та захисник письменників, поетів, журналістів, та інших професій пов'язаних з писанням текстів, захисник мови, текстів та рукописів. Хоча його сила не безмежна, але попри все старається зберегти тексти та автора. Народився на початку шостого тисячоліття до нашої ери, в давній Месопотамії. Від тоді допомагає авторам при написанні текстів. Його бібліотека серед зірок налічує мільйони та мільйони текстів, він також допомагає текстам розповсюджуватись і на Землі.

Він надає силу письменнику на писання. Це проявляється в всіх по різному. Хтось ночами в майже божевільному стані пише свої роботи, а хтось просто працює не покладаючи рук.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Майхл Шварцвальд
Майхл Шварцвальд@Hero228r

Кров'ю Сангвінія!

81Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 18 червня

Більше від автора

  • Останній потяг додому

    «Останній» потяг додому відправлявся з одної з цих станцій, що вже виходили на велику залізницю, але все ще залишались в «малому» колі стацій. Міста переферії, міста на рубежі залізниць. Кінці та початки історій, що сталися тут.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література
  • Віршики за 2024 рік

    Кращі вірші за цей період

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

  • Зодягнувшись у сни і недобрі повір’я

    Ночі після таких днів видаються засідками. Ліжко — місцем, з якого немає як втекти. Зрештою, куди не лягай — усюди тебе буде спіймано, усюди на тебе чатують.

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Республіка мертвих, вистава живих

    Був липень 2020-го. Стара Audi-80, у якій заледве зачинялися двері. Згодом я ще вчився кермувати цим диво-автомобілем, справжнім ретро-експонатом якогось фантасмагоричного музею пошарпаних авт. Відтоді маю сентимент саме до цієї моделі машин.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література
  • “ Місто “

    У місті, де вуличні ліхтарі боролися з темрявою, я стояв на краю безодні, відчуваючи, як страх пронизує мою душу. Це місце, де реальність і фантазія перепліталися, де кожен крок міг стати останнім.

    Теми цього довгочиту:

    Проза

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Зодягнувшись у сни і недобрі повір’я

    Ночі після таких днів видаються засідками. Ліжко — місцем, з якого немає як втекти. Зрештою, куди не лягай — усюди тебе буде спіймано, усюди на тебе чатують.

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Республіка мертвих, вистава живих

    Був липень 2020-го. Стара Audi-80, у якій заледве зачинялися двері. Згодом я ще вчився кермувати цим диво-автомобілем, справжнім ретро-експонатом якогось фантасмагоричного музею пошарпаних авт. Відтоді маю сентимент саме до цієї моделі машин.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література
  • “ Місто “

    У місті, де вуличні ліхтарі боролися з темрявою, я стояв на краю безодні, відчуваючи, як страх пронизує мою душу. Це місце, де реальність і фантазія перепліталися, де кожен крок міг стати останнім.

    Теми цього довгочиту:

    Проза