Друкарня від WE.UA

Лист

Тобі я дякую, Томокі!

Що ти мені подарував.

Пишу тобі листа з Ва-тоші

Про свій новісенький кинджал.

Він — мій надійний захисник,

З яким я в парі, наче в танго.

Коли беру його до рук —

Здається, був він завжди.

Для мене там тримай містечко

І два келиха готуй, мій друг.

Бо повернусь до тебе незабаром

З повнісеньким мішком пригод.

У цих пісках є правило єдине:

У кого зброя — той вже переміг.

Двох переможців не буває,

Тут залишається один.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Wineko
Wineko@Wineko

Lost in Time: Фентезі-світ

7Довгочити
169Перегляди
1Підписники
На Друкарні з 6 травня

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • Ніжність

    Віршики змушують мене продовжувати йти цим тернистим шляхом навіть тоді, коли хочеться не ходити зовсім

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | Агов | цикл “абразія“

    Цей вірш — як несказане прощання на межі тиші. Голос, що пробивається крізь втому, біль і пам’ять, аби востаннє запитати: чи ще хтось скаже тобі "привіт"? — не з гніву, а з любові, яка більше не хоче мовчати.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Ніжність

    Віршики змушують мене продовжувати йти цим тернистим шляхом навіть тоді, коли хочеться не ходити зовсім

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | Агов | цикл “абразія“

    Цей вірш — як несказане прощання на межі тиші. Голос, що пробивається крізь втому, біль і пам’ять, аби востаннє запитати: чи ще хтось скаже тобі "привіт"? — не з гніву, а з любові, яка більше не хоче мовчати.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія