Мій досвід фрилансу

Проводжу фінальну лінію під епопеєю, що має назву “Мій фриланс”.

В 2012 році, коли я пішов з посади продавця-консультанта в магазині “Рибацька хата”, що в Дніпрі, то я сів та серйозно задумався, чим мені займатися в житті.

Я мріяв стати кіноактором (цю мрію я поховав нещодавно, та вирішив цілком та повністю присвятити себе письменництву), і збагнув, що без творчої реалізації мені не прожити. Також я згадав завдання по психології, що давав викладач в університеті, де я відповів на питання “ким би я хотів бути”. Там значилася моя відповідь, і невелика цидулка проте, що непогано було би стати письменником.

Отже, одного дня я вирішив, що буду писати (звісно, в мене було бажання написати книгу, проте одразу без практики це не робиться). І я подався на одну біржу рерайтингу та копірайтингу, назву якої я приводити не буду. Тоді рерайтинг був дуже розповсюджений, і свій шлях я вирішив розпочати з малого, так би мовити - з найлегшого.

Написавши трохи більше сотні текстів, я вирішив податися у вільне плавання, та шукати замовників самостійно. Золоті часи були, скажу я вам… І от я знайшов відому українську біржу фрилансу, та пройшов та реєстрацію. Тоді там була можливість контактувати з замовником напряму, що я і робив. І використовуючи популярні месенджери я брав собі у роботу майбутні тексти.

Все було б добре, так інколи кидали та не платили. Проте, я не засмучувався, і працював для власного досвіду, беручи все нові і нові замовлення. Так плідно я пропрацював понад три роки.

Потім я відчув, що вигорів. Взятий мною темп написання текстів, звів моє психічне здоров’я у могилу. Книга, котру я бажав всім серцем написати, так і не писалася, на щось потрібно було жити… і я відправився на пошуки реальної, а не дистанційної, роботи.

Десь рік пропрацювавши то тут, то там, я знову повернувся до фрилансу.

На мої заявки не відповідали, та не давали мені роботи. Тому я цілком переключився на ведення власних блогів. Бажання заробляти рекламними постами - так і залишилося нереалізованим.

Та доля пару днів назад повернулася до мене своїм усміхненим обличчям, і я вийшов на замовника. Ціну, котру мені запропонували за роботу була малою, проте мені головним було виконати завдання та отримати позитивний відгук, щоб піднявши рейтинг та, так би мовити, “розмочити період застою”, і вийти на нових замовників.

Однак, склалося не так як гадалося, ціна за працю виявилася малою, а вимоги занадто високими - я отримав негативний відгук, і через хвилин десять-п’ятнадцять в телеграм-боті я отримав звістку, що мій профіль заблоковано через критичний рівень негативних відгуків.

Що ж, тепер я або почну писати книги, або… або, поки що мені невідомо, що буде.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Денис Широкопояс
Денис Широкопояс@shyrokopoyas

2KПрочитань
32Автори
18Читачі
Підтримати
На Друкарні з 2 жовтня

Більше від автора

  • Я пливу за течією, чи мені тільки так здається?

    Цей запис я відкопав у своєму щоденнику за 26 жовтня 2020 року... ще до повномасштабної війни, і ще до того, як я не почав так багато часу проводити онлайн. Він трохи песимістичний, проте, як на мене, також трохи цікавий.

    Теми цього довгочиту:

    Щоденник
  • Чому ми починаємо писати?

    Чому ми починаємо писати та створювати художні або публіцистичні тексти? Звідки в нас така жага до створення нових історій, оповідань та романів? Нижче хочу привести ці причини на мій власний суб’єктивний погляд.

    Теми цього довгочиту:

    Письменництво

Вам також сподобається

Коментарі (4)

А про що плануєте писати?

Вирішили які жанри вам подобаються?

Вам також сподобається