Тема мислення
Я давно зрозумів що самий головний навик це формування навиків.
І схема алгоритму мислення відіграє ключову роль.
Коли я тренував навик мислення на старших курсах медичної академії я зрозумів що є декілька категорій інформації.
1. Фактична інформація яка не може бути логічно опровергнута. (Археологічні артефакти, результати експериментів...) питання трактування залишається відкритим.
2.Інформація яка не може бути перевірена. Причому логічно вона може співпадати з результатами експериментів чи спостережень а може і не співпадати.
3.1.Висновки які робляться на основі попередніх пунктів. Причому висновки можуть бути пов'язані одночасно з пунктами 1 і 2. В цьому випадку вони повинні "відкладатись" в свідомості як імовірні але при подальших роздумах обов'язково повинні враховуватися.
3.2.Висновки які робляться на основі тільки першого пункту. Я їх називаю очевидними. (Наприклад: факт що північний магнітний полюс вказує на на південний географічний. Свідчить про те що до зміни полюсів компас існував). Такі висновки повинні прийматись як "апріорі" фактом.
Далі.
Якщо постаратись уявити схему фактів то: існує точка відрахунку. Це точка відразу після народження.
З того моменту коли дитина перший раз зробила вдих створюється навик дихати (хоч це і інстинкт але він згодом усвідомлюється і стає підконтрольним). Навик ходьби. Сприйняття голосу спочатку інтонації а потім усвідомлення слів. Це ж стосується і розуміння принципу гравітації. Пізніше формується розуміння сприйняття фактів і формується навик поєднувати інформацію. Пізніше створювати висновки самостійно. Якщо з малечку дитину навчити попередньої схеми то вірогідність успішності в житті виросте.
В комп’ютерних іграх існує дерево навиків. Подібним чином можна розглянути "дерево" інформації.
Наприклад для того щоб сформувати якийсь навик чи щось зрозуміти треба зрозуміти що відомо і що не відомо і уявно розмістити ці "точки". Між ними є проміжки. Очевидно що деякі факти чи висновки можуть приблизно лягати в незаповнений простір але якщо вони не поєднані між собою то вони не можуть використовуватись для сприйняття картини в цілому. Але вони існують у вигляді припущень це дає змогу мислити і розвивати думку не тільки на основі перевіреної інформації, а ще й враховуючи те що невідомо але повинно при майбутніх дослідженнях бути відкритим. Таким чином це дає змогу прогнозувати.
