Цей довгочит мав би бути створеним аби слугувати як пояснення до невеличкого перекладу над яким я працювала. Переклавши вступ і першу частину книги я зрозуміла що без гідного контексту вони нічого не варті адже більшість читачів навіть не зрозуміє до чого це все і наскільки воно є релевантним у наш час. Тоді ж я вирішила написати невеличкий вступ для тих хто хоче краще розуміти природу перекладеного тексту. Справедливо сказати що мене занесло, але я сподіваюсь що вам буде цікаво.
Отож що таке САЕ та з чим його їдять?
Critical Аrt Еnsemble (далі САЕ), це мистецький колектив заснований у 1987 році у Флориді. Він поєднує у собі 5 митців що працюють у різних напрямках пов’язаних з медіа культурою та політикою. Вони є цікавими представниками того що ми сьогодні називаємо тактичним медіа, чим же воно відрізняється від звичайних медіа? Якщо більшість ЗМІ є постійним зі сталими випусками та вагомими бюджетом, тактичне медіа схоже на маленьку медіа-операцію. Перевагою такого підходу є індивідуальний підхід до проблеми та відносна простота виконання та створення, такі медіа операції не вимагають ні великого бюджету ні людських ресурсів.
На сьогодні колектив є автором 8 книг та декілька дюжини памфлетів, вони також ввели поняття Електронної Громадянської Непокори. Вперше згадана у однойменній книзі Електронна Громадянська Непокора є таким собі байстрюком Громадянської Непокори Торо. Книги розділяє майже століття під час якого вкоренилося і загальна модернізація і суспільство споживання і навіть нова технологічна революція. Хай навіть історичний контекст робіт ну дуже відрізняється, їх мета полягаю у підтримці ідеї порушення закону що не відповідає особистим ідеалам індивіда. Загальноприйняте визначення громадянської непокори наголошує на ненасильницькому характері супротиву, контекст якого формат медіа вписується ну особливо добре. Електронна Громадянська Непокора підносить важливість співпраці між активістами у більш класичному понятті та кіберактивістами. Один з цікавіших прикладів наведених у книзі є приблизно таким.
Перші форми політичного активізму полягали у блокуванні центрів влади репрезентованих то централізованих у державних стуктурах типу великих споруд. Мерії банки суди мали такий помпезний вигляд аби на семантичному рівні схиляти громадянина до поваги страху чи захоплення. На сьогоднішній дні реальна влада держави є децентралізованою, вона лежить на серверах де зберігаються усі данні про громадянина та його важливість для держави. Аби добитись кінченого результату протесту, збою нормальної роботи влади, протестуючим недостатньо простого блокування вулиць. Вони повинні об’єднати централізовані протестні групи та дезорганізовані кіберпротестні групи. Лише коли ці два світи зустрінуться супротив складатиме реальну противагу державному тілу.
Отож виходячи з цього аргументу ми бачимо як ці два твори пов’язані між собою і яку ідеологічну позицію у цьому займає САЕ. Теми книжок не обмежуються політичним супротивом. В одній з інших своїх книжок Flesh Machine (1998) САЕ розповідають про зв'язок між кібернетикою генетикою та політикою «охорони здоров’я». У цьому випадку залишу вас заінтригованими та сподіваюсь мотивувати читати книгу самим, адже читаються вони доволі легко та швидко не зважаючи на переважну завантаженість тексту. Короткі есеї як правило розкривають усі необхідну інформацію залишаючи достатньо простору для роздумів читача.
Один з засновників САЕ Стів Куртц, після смерті дружини Хоуп Куртц, став суб’єктом рейду ФБР що у свій час звинуватили його у біотероризмі, у своїх інсталяція САЕ часто використовували різного виду бактерії та біоматеріали. Після нелегального виймання біоматеріалів книжок нотаток та проєктів Кутрца, звинувачення у біотероризмі були зняті. Але ( ми про США говоримо тут завжди є але) він та один з інших учасників команди були звинувачені у шахрайстві. Варто зауважити що наступним проектом САЕ мала стати критика США та їх використанні біоорганізмів у військових цілях.[1]
САЕ скоро буде 40 років але актуальність їх заходів й досі залишається незмінною. На мою думку навіть їх ранні книги приклад яких я тут навела випереджають свій час, сьогодні ж, коли технології набагато більше інтегровані у наше повсякдення, а питання з виживлення чіпів вже не здається науковою фантастикою книги САЕ можуть стати дзвіночком для усіх кіберентузіастів. Донна Гаравей і Філіп К Дік це звичайно добре, але теорія кіберпростору на них не закінчується. Підсумок можу зробити такий як і завжди читайте те що вам здається дивним і буде вам щастя.
[1] Більше про це тут: https://web.archive.org/web/20240329225103/http://www.lightresearch.net/interviews/kurtz/index.html
