Неспішний поступ вулицею міста.
Ось зацілована промінням квітка.
Метелик на хмаринці примостивсь, як мітка,
Родима пляма - від весни до падолиста.
Пекучо-тягнуча тривога вою.
І хилиться від поштовху повітря квітка.
Хмарина набубнявілась - дощинка.
Чекаєш, мрієш, тужиш до відбою...
2024 р. ©Ірина Вірна
...із мене витікають слова...
Та не потрібен ти мені... "забуття"...
Як часто змінюємось ми у своїх мріях-сподіваннях?
Автори: Andrea Kendall-Taylor and Michael Kofman Переклад: t.me/in_factum
Оскільки більшість людей знає лише про те що при розробці цих мін розраховували на вагу танка або на його магнітне поле, відповідно більшість впевнені що ці міни абсолютно безпечні для людей. Однак насправді це абсолютно не так. Цивільним також буде корисно ознайомитись
Осінь говорить мовчки — через світло, що гасне в листі, і голоси, які давно стихли вітром. Це вірш про те, що не зникає, навіть коли все зникає. Про дім, який знайти тільки в серці.
Автори: Andrea Kendall-Taylor and Michael Kofman Переклад: t.me/in_factum
Оскільки більшість людей знає лише про те що при розробці цих мін розраховували на вагу танка або на його магнітне поле, відповідно більшість впевнені що ці міни абсолютно безпечні для людей. Однак насправді це абсолютно не так. Цивільним також буде корисно ознайомитись
Осінь говорить мовчки — через світло, що гасне в листі, і голоси, які давно стихли вітром. Це вірш про те, що не зникає, навіть коли все зникає. Про дім, який знайти тільки в серці.
