Хай душа моя
Втамує голод його
Хай кров моя
Втамує спрагу його
Хай зірки з небес
Вказують шлях
Хай невірні
Згинуть у муках
Хай сонце ніколи не встане
Хай душа моя
Втамує голод його
Хай кров моя
Втамує спрагу його
Хай зірки з небес
Вказують шлях
Хай невірні
Згинуть у муках
Хай сонце ніколи не встане
Ніч. Темна. Автостанція. Останній автобус. Тільки одинока лампочка спробувала розривати в'язку темноту.
Сідаючи на потяг, нічого навіть нікого не очікував, бо вагони були пусті. Навіть попри це поїзди їздили, везучи лічених пасажирів.
Перший розділ історії "Зорі… Останнє що я хотів би побачити перед смертю. Небо бачив колись давно. Колись коли не був закований у метал та навіки проклятий служити поклонникам Великого Голодного."