Хай душа моя
Втамує голод його
Хай кров моя
Втамує спрагу його
Хай зірки з небес
Вказують шлях
Хай невірні
Згинуть у муках
Хай сонце ніколи не встане
Хай душа моя
Втамує голод його
Хай кров моя
Втамує спрагу його
Хай зірки з небес
Вказують шлях
Хай невірні
Згинуть у муках
Хай сонце ніколи не встане
Я йшов з нікуди в ніщо. За цей довгий час, що я тут я побачив безліч людей та тих, хто був людьми. Це місце... Воно вічно темне та наганяє страх. Мого страху немає, я його втратив. Все ж дійшов кудись.
Вірш про зорі
Ніч. Темна. Автостанція. Останній автобус. Тільки одинока лампочка спробувала розривати в'язку темноту.
Моїй подрузі Уляні Кащій - найсміливішій людині, зі знайомих мені, та її страхам, що спіткають і найвідважніших.
Суб'єктивний огляд на книгу Мирослава Лаюка «Залізна вода»
Велика тарілка вислизнула з рук і скельця розлетілися по усій кухні. Тільки взялася їх збирати, як у передпокої роздався надривний телефонний дзвінок. Перечеплюючись через поріг, мало не падаючи, кинулась відповідати.
Моїй подрузі Уляні Кащій - найсміливішій людині, зі знайомих мені, та її страхам, що спіткають і найвідважніших.
Суб'єктивний огляд на книгу Мирослава Лаюка «Залізна вода»
Велика тарілка вислизнула з рук і скельця розлетілися по усій кухні. Тільки взялася їх збирати, як у передпокої роздався надривний телефонний дзвінок. Перечеплюючись через поріг, мало не падаючи, кинулась відповідати.