Скоротити б відстані, кордони,
емоційні коридори,
ці качелі —
ніби ми і світ навіжені.
Невже кожен крок буде такий —
як лід талий:
холодно-гарячий,
дефіцитний, небезпечний,
хаотичний і беззаперечний
Я тільки почула про намір,
я тільки відчула цю мить —
і раптом відкрились очі,
наче серце почало горіть.
Ми друзі по щастю,
веселості,
по суму, радості і навіженості,
ще по приреченню —
і
трохи
по
самозреченню.