Уявімо що борщ - це велика українська сім’я, де кожен інгредієнт це окрема особистість, а простіше кажучи - член родини. Де батько, як голова сім’ї це - Картопля. Він дуже часто головний у всіх стравах та є ледь не основоположником “релігії” приготування українських страв.
Десь у тихому куточку зачаїлася і старанно вчиться та вечорами розчісує своїдовгі коси Морквинка - старша донька-красуня. Вона вже така доросла й самостійна, скоро вступатиме до омріяного університету - уся сімейка Борщівників радіє за неї! Аж тут на горизонті з'являється молода кров - молодший син Кріп. Він завжди наслідує останні писки моди, усі можливі тренди, зависає до ночі у смартфоні, вживає молодіжний сленг. Але, Морквинка не розділяє захоплення брата у старається залучати Кріпа до звичних і буденних речей як: прогулянки на свіжому повітрі та, до прикладу, малювання чи виконання домашнього завдання, вчитися, тощо. Кріп також має велику компанію друзів (хлопців), які не дуже добре впливають на брата, проте батькам всеодно. Ще й виглядають однаково: від зеленого стебельця, й до поглядів на життя, жінок.
Овва! Невже я забула “справжній” головний інгредієнт - буряк. Буряк, що спочатку вижимає з себе всі свої соки й силу у безбарвну воду, а потім нерухомо пливе собі за течією у каструлі…
Ще змалку Бурія - а саме так звади нашу героїню до заручин з Картоплею, чула від мами настанови що вона обов’язково має бути старанною господинею та зустріти “кохання свого життя” десь у сусідній каструлі, дім подруги матері, сама його не знаючи. Проте, її люблячий батько Бур вчив донечку не етикету за столом, а грати на барабанах! Так, ви все правильно зрозуміли - тато Бурії був вправним барабанщиком у відомому гурті . На жаль, він трагічно загинув у автокатастрофі, коли їй було лиш 10 років. Насилу переживши цю трагедію, Бурія вирішила після 11 класу вступити до Консерваторії, але не так сталося як гадалося - її матір Буя навідріз відмовилась від такої авантюри і заборонила донці спілкуватися з друзями.
Отак малта казка й скінчилась - не маючи сміливості сказати черстве “ні”, вона раз і назавжди заручилася з Картоплею, народиладітей і стала “ декором” для ідеального дому та сім’ї. Вона не реалізувала себе як окрему від чоловіка особистість, не втілила найзаповітніші мрії стати барабанщицею, не подорожувала світом, не зустріла кохання свого життя, не прожила своє життя так, к вона цього хотіла! Так багато часточок “не”, проте так багато “звісно” удома: “Мамо, попрасуєш мені сорочку?” - звісно, синку; “Ти приготувала щось смачненьке на вечерю?” - так, звісно; - і так кожен день, кожну, кожен місяць, рік знову й знову “звісно”.
Погодьтеся, що жодна людина або картоплина на планеті Земля не зможе так виживати, а чому ж тоді безліч дружин змушені терпіти ці пекельні борошна?! Чому вони відддають всі свої нерви й сили на дітей та добробут у родині, тим часом як чоловік сидить в телефоні і відпочиває на дивані, бо він же заробляє, він єдиний годувальник в сім’ї?
Отож, дорогі матусі й новоспечені дружини - розірівіть порочне коло насильства і зверніться до спеціальних служб - так нам кажуть банери, соціална реклама на ТВ, радіо. А що ж відбувається насправді?
А борщ так і кипить тихенько у каструлі поки вся вода не випарується; і ніхто йому не допоможе, бо над ним величезна залізна кришка, яка не виустить ні звуку, ні сигналу “SOS”…
MOVIE: The Substance, 2024
