Найкращу каву варять в окопах

Найкращу каву варять в окопах

З глиняним присмаком, темну як ніч,

Гарячу, мов уламок металевого остраху,

Що прикіпів-був до долоней твоїх.

Чути з поверхні граду тупот,

Світ вивертається з нутра пітьми,

Земля здригається - розмішує цукор.

"По нас?" - "Не по нас. Тримай. Закури."

***

На СПшці завжди сниться сон

Про сходи, яких немає,

Якими підіймаюсь угору

Перестрибуючи від стіні до стіни,

Втинаючись пальцями у бетон,

Підтягуючи важке застигле тіло

Аби ж дістатися знов

додому.

***

Не питай, коли закінчиться війна.

Не питай, коли зупиняться снаряди.

Час втратив сенс, його більше нема,

Він загинув в лютому заради

Звільнення простору.

Голкою гострою

Протинаєш часопростір наскрізь

З’єднуючи “тут і зараз” із “колись” -

Із минулого, в теперішнє, в майбутнє.

…Не питай. Колись воно все буде.

***

Ми збираємось разом

Ми рахуємо своїх

Хто залишився

(Контузія...

300...

Вчора пішов...

Завтра має вернутись...)

Завжди ті самі

Ніколи не ті, як колись

За чорним столом

Ми збираємось знову

І знову

І знов...

***

/彼岸花  - (букв.) "квітка на тому березі", (яп.) лікорис променистий./

Крізь вузький отвір бійниці

Бачу

На тому березі розквітають квіти

Червоногарячі

Пекучі, сліпучі, високі

Від землі дістають до хмар

На мить.

...А за кілька секунд

Приходить звук.

***

Ти ніколи не знаєш,

Хто це прочитає.

Як те, що ти сказав,

Вплететься в їх думки

Та спогади.

Про що

Їм нагадають літери

Що ти складеш в слова,

Слова у речення,

І речення у діалоги

Кого

І невідомо з ким.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
ГВ
Геннадій Вальков@Errnor

778Прочитань
12Автори
14Читачі
На Друкарні з 4 травня

Більше від автора

  • Where Gods do Battle

    In the depths of the Greater Void, cybermages never panic-until now. When an entire section of a voidstation vanishes without a trace, Security Chief Till Deadeye stares into oblivion itself, uncovering forces beyond time.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання
  • Silver&Ruprecht: Rites of Auriel

    A stolen car, a lost angel, and a race against fate - Silver and Ruprecht must uncover the truth before divine power reshapes destiny. Fast cars, ancient rites, and supernatural intrigue collide.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання

Вам також сподобається

  • Коротка історія Іспанії. #5. Золоте століття імперії

    Кінець XVI – поч. XVII ст. були піком могутності іспанської імперії. Однак на вершині слави вже починали маячити заграви майбутніх проблем.

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Петля

    Я прокинувся без голови посеред темного лісу. Місяць вихоплював клаптики землі між чорних стовбурів древніх дубів. Мої руки липкі від крові, на пальцях подекуди зірвані нігті. Обіля мене на колінах молиться монахиня Церкви Апокаліпсису.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Усіх свідків доля

    Оминайте ліс страшенний. Сховище потвор. Не купляйте ті хвилини, ціною власного життя.

    Теми цього довгочиту:

    Жахи

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Коротка історія Іспанії. #5. Золоте століття імперії

    Кінець XVI – поч. XVII ст. були піком могутності іспанської імперії. Однак на вершині слави вже починали маячити заграви майбутніх проблем.

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Петля

    Я прокинувся без голови посеред темного лісу. Місяць вихоплював клаптики землі між чорних стовбурів древніх дубів. Мої руки липкі від крові, на пальцях подекуди зірвані нігті. Обіля мене на колінах молиться монахиня Церкви Апокаліпсису.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Усіх свідків доля

    Оминайте ліс страшенний. Сховище потвор. Не купляйте ті хвилини, ціною власного життя.

    Теми цього довгочиту:

    Жахи