Масовій культурі добре відомі художники-живописці, та дещо менше художники кіно та анімації. Але наскільки добре нам відоме ремесло художників-ілюстраторів? Тих хто малює між слів. Тих завдяки кому та чи інша книга отримує особливу цінність у вас на полиці. Тих про кого читач згадує лише при перегляді титульного листка.
Золотою добою для цих талановитих митців став період з 1890-х по 1930-ті. Цьому посприяло винайдення методу півтону, що значно полегшило процес створення гравюр й наплодило безліч талановитих авантюристів які здобували славу. Ця культурна хвиля породила велику кількість успішних, довготривалих ілюстрованих періодичних видань, таких як The Strand (1891) і The Sketch (1893), а також ряд короткочасних видань, таких як The King. На їх сторінках можна було побачити як ілюстрації для казок, так і сатиричні гравюри на тогочасну політику.
Метою цього та наступних довгописів на цю тему є бажання вшанувати професію художників-ілюстраторів завдяки огляду доробку тих митців яким вдалося якнайкраще репрезентувати цей вектор у всесвітній культурі.
Гаррі Раунтрі (1878-1950)
Першим знаковим ілюстратором цього періоду можна вважати Гаррі Раунтрі (1878-1950). Після виконаного замовлення для дитячого видання "Little Folks" він став надзвичайно популярний і прославився як автор який вміло зображав комічних тварин. З-під його руки вони виходили милими та правдоподібними.
Додавання художником людських рис в мальований “тваринний світ” одразу наводить на думку про спорідненість цього творчого доробку з надзвичайними й неймовірними котами Люїса Вейна (роботи цього котолюба легко знайти в інтернеті, а якщо шукати лінь, то фільм з Бенедиктом Камамбером в допомогу (нажимай)).
Ймовірно найбільш відомими стали його ілюстрації до “Аліси в країні чудес”. Макабричний стиль художника-гравера ідеально підходив до описуваної історії в книзі.
Вільям Погані (1882-1955)
Серед авангарду золотої доби ілюстрацій яскраво вирізняється ретельна деталізація пером та тушшю малюнків Вільяма Погані (1882-1955). Вперше він проявив свої здібності в "Поемі про старого моряка" С. Колріджа 1910 р. Після цього на нього посипалися замовлення від видавництв, відомих журналів та брендів.
В. Погані зайняв свою нішу майстра-ілюстратора епічних поем, балад та притч. Так само як Г. Раунтрі, його малюнки публікували разом з монохромними та кольоровими версіями "Аліси в країні чудес". Він протягом життя працював сценографом, художником-скульптором, та навіть художнім керівником кількох мюзиклів 1930-х та 40-х в Голлівуді.
Артур Шик (1894-1951)
Ще одним маловідомим художником який заслуговує нашої уваги є Артур Шик (1894-1951). Він повністю відкинув концепцію модернізму в живописі, популярну тоді серед своїх колег. Натомість у своїх працях він намагався копіювати техніки періодів середньовіччя та ренесансу. Також на відміну від більшості ілюстраторів, Шик завжди виявляв велику увагу до колористичних ефектів і деталей у своїх роботах.
Ілюстрації мали яскраво виражений політичних характер. Особливо це проявилося в період Другої світової війни під впливом єврейського коріння автора. Його ілюстрації та карикатури виставлялися та публікувалися не лише в Польщі, а й у Франції, Великій Британії, Ізраїлі та США.
У січні 1940 року Товариством образотворчого мистецтва в Лондоні відкрилася виставка його 72 карикатур під назвою «Війна та Культура в Польщі», яка була добре сприйнята критиками. Рецензія в The Times напевно найкраще описує її зміст:
В експозиції три провідні мотиви: жорстокість німців – і примітивніша дикість росіян, героїзм поляків і страждання євреїв. Кумулятивний ефект виставки є надзвичайно сильним, тому що ніщо в ній не здається поспішним вироком, а частиною невблаганної гонитви за злом...
Попри те, що карикатура домінувала у художній творчості Артура Шика під час війни, він все ж займався іншими напрямами мистецтва. У 1943 році художник почав працювати над ілюстраціями до “Книги Йова”, а також проілюстрував збірки казок Ганса Крістіана Андерсена (1944).
Post scriptum
Артур Шик
Серія "Товариші по зброї", 1942 р.
