а на вулицях міста дрімає сторожко знеможена ніч.
у місті, що звикнути встигло до злиднів та до війни.
у місті, де мешканцям мізки промиті геть чисто та вимиті пріч.
де окупанти кремлівські та свої пацани наркоманять, бухають… - не знають, навіщо іще вони тут…влаштовують стрільби, нищать свої блок-пости, тому що явився їм глюк… - з чугунними яйцями прутень мов спрут, шпигуни з якого до них їм у тил нахабно хочуть вповзти…
у цю ніч - ледь притомну, утомлену болем на смерть! - бандюки роздраконені з учти зчинили істеричний ор та бешкет: ґвалтують, вбивають, грабують, накраденим вщерть пакують вагони, авта… - і за те їх похвалить кремлівський миршавий шкет (паханом, чи то ідолом - Богом! - якого звели у покорі та злиднях собі москалі).
і від ласки такої мліють від радості вбивці… - розстрілюють все, що ворушиться з дул та стволів…і розчулені з ласки отої до сопель та сліз розсілись поміж рюкзаків, лантухів та валіз чекають походу додому, де обіцяно їм нагороди, хвала та медальки, чини, а за вбивства - платня, втаємничена слава протягом всього життя, до останнього дня.
заляпані кров’ю, у кіптяві спалених хат, у пилу від руїн - вантажівок чекають, які їх звезуть в паханат.
…а на вулицях міста дрімає сторожко знеможена ніч.
у місті, що звикнути встигло до злиднів та до війни, ґвалтувань, мародерства, знущань та байдужих облич, до безлюдних, зруйнованих, знищених сіл та селищ в степу… - ніч ледь дихає з болю, не може поринути в сни, щоб завершити день, у катівнях терору добу…………………………
