Підготував статтю для вашої уваги ๏everyone⌖
На тлі перестройки в СРСР, Китай залишався дуже авторитарною державою. 27 квітня 1989 в Пекіні на площі Тяньаньмень почалися студентські демонстрації. Протестуючі були невдоволені корупцією влади та тоталітарними методами правління. До студентів приєдналися робітники, занепокоєні економічними реформами та можливістю втратити роботу. На площі було розбито табір, до протестувальників з Пекіну долучалися невдоволені з регіонів. 3 травня Чжао Цзян, тодішній генсек ЦК КПК назвав студентський рух патріотичним та пообіцяв задовольнити його вимоги. Через 10 днів студенти почали голодовку та відмовилися від діалогу з представниками КПК та від пропозиції припинити протест. Прибулі з регіонів блокували дороги.
В ніч на 19 травня у місті було введено воєнний стан. 3 червня неозброєні солдати НОАК спробували зайти на площу, але були відкинуті. Тої ж ночі до міста ввійшли озброєні частини НОАК з танками та бронетранспортерами. Мінімум 15 машин було знищено за допомогою пляшок з горючою сумішшю. Два БТРи було захоплено. Солдатів забивали насмерть.
Військам було віддано наказ стріляти на ураження. З кількох десятків тисяч протестуючих більшість покинуло площу. 5-6 тисяч, що залишилися, почали перемовини з військовими. О 4:40 студенти почали організовано виходити з площі. Відомо про 11 жертв, яких задавили танками. Коли 4 червня невдоволені жорстокістю армії люди знов вийшли на вулиці, їх почали розстрілювати. Кількість загиблих варіюється від кількох сотень до кількох тисяч. Згадувати події на площі Тяньаньмень заборонено в Китаї в будь-якій формі.
