Від сонячного дрімпопу до експериментальної електроніки, від ніжної меланхолії до бентежних рефлексій — цього разу ми маємо все, щоб зануритися у звукові глибини.
Тут є музика для повільних ранків, нічних роздумів, пошуків себе та повернення додому. Деякі пісні лікують, інші — змушують затримати подих. У будь-якому разі, кожен із цих релізів вартий уваги.
Погнали слухати? 🚀
Ось плейлист для зручності:
Zlypni — Літо
Жанр: дрімпоп, індірок, психоделічний рок
Дата релізу: 24.03.2025
Іван Лисько
Скажу, як справжній норміс: цей трек виходить непристойно рано. Ось якби він з’явився в липні — усе було б правильно. Бо цю сонно-мрійливу романтику треба слухати під час спекотних днів, коли час тече так само ліниво, як і в цій пісні.
Zlypni продовжують тішити експериментами, не втрачаючи власної самобутності. Їхній артовий саунд легко балансує між психоделікою, мрійпопом та артроком, а коли в цьому зацикленому треку раптом виринає хіп-хоп — це лише вкотре підтверджує, що вони найцікавіший андеграунд-гурт нашої сцени.
До списку улюблених треків року — без питань. До перегляду відео — обов’язково. Бо це несправедливо боляче, коли за вікном весна.
⭐️⭐️⭐️⭐️½
cruel blu – Terrain (LP)
Жанр: нойзпоп, мрійпоп, лоуфай
Дата релізу: 28.03.2025
Дмитро Лесик
cruel blu випускає перший повноформатний альбом, але це далеко не перший проєкт Тіми Швейкіна і не зовсім дебютний лонгплей — під псевдонімом "Худбудинок" він уже випустив мініальбом "Ауттейкс".
Що вражає найбільше — тонка грань рефлексії, яку Тіма, попри юний вік, майстерно утримує в Terrain. Тут зафіксовані болючі фрагменти вимушеної еміграції після 2022 року, очікуване повернення додому, тривожний пошук себе та страх перед майбутнім, що здається або ще більш болісним, або взагалі кінцем усього.
Балансуючи між нойз-попом і дрім-попом у лоуфайних декораціях, альбом звучить так, як майже нічого у вітчизняному андеграунді. Один із найнеординарніших релізів місяця — бодай одне прослуховування варте унікального досвіду, який він дарує.
⭐️⭐️⭐️⭐️½
Tom Mars — 1m
indie morning yoga rock
Дата релізу: 23.03.2025
Антон Кістрін
Протягом усіх п’яти з лишком хвилин цього треку прямо у ваші вуха литимуться фізичні частинки світла. Колись науковці називали їх фотонами, але Tom Mars зламав систему — тепер гарний музичний настрій вимірюється у метрах. Це єдине пояснення, яке я зміг сформулювати для себе, чому ця пісня має таку назву.
Україномовний трек — рідкість у дискографії Тома Марса, проте його українська звучить не менш органічно, ніж англійська. Що ж до нового синглу — це саме та feel-good music, яка ніколи не здасться музикою з супермаркету. Максимум — саундтреком для ранкової йоги.
Теплі фузові гітари тут ідеальної температури, а структура композиції наче диктує вам, як правильно дихати. Над усім цим усе ще подекуди висить психоделічна тінь Кевіна Паркера, але з появою української мови — дедалі менше. Адже що більше у піснях Тома Марса з’являється Тома Марса, то цікавіше й приємніше за цим спостерігати.
⭐️⭐️⭐️⭐️
ummsbiaus — Lystivka
Жанр: експериментальний фольк, ембієнт, фольктроніка
Дата релізу: 24.03.2025
Іван Лисько
Єлизавета Драч часу не марнує — після осіннього альбому повертається з новим синглом, який створювала ще наприкінці 22-го року, а початкова версія зародилася ще давно. Пісня є особистою для авторки проєкту і проєкцією важливих спогадів цієї війни. Єлизавету знову заносить у світ еклектичної Бйорк, яка, здається, ніколи її відпускає, але тепер у вокальних партіях вчувається ще й Амалія Бруун.
Зі своїм ритуальним спокоєм ummsbiaus занурює у світ магічного реалізму — містичний, надприродний, де кожен звук водночас заколисує і губить у символах та снах, що ведуть у невідомість.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Katarina Gryvul — Vdykh Vydykh
Жанр: експериментальна електроніка
Дата релізу: 25.03.2025
Іван Лисько
Боюся навіть уявити, яким вийде новий альбом Катерини Гривуль, але вже чекаю його з нетерпінням. Бо якщо сингл настільки нетривіальний, то що буде далі? Це багатоголосся вводить у транс — спокійний, але водночас тривожний.
Якщо в ummsbiaus я знаходжу комфорт, наче поряд зі своєю людиною, то трек Катерини занурює в глибоку бентегу. Це ті самі тривожні думки, які не озвучуєш. Це момент, коли хочеш вдихнути й видихнути, але світ ніби не дає зробити цього на повні груди. Це погляди назад, на втрачені можливості — і питання, чи можна було їх використати. Усе це — пам’ять, її обмеження й фрагменти, що ховаються в хаосі, як і тонкі текстурні барабани Катерини.
Цей трек — дослідження пам’яті, її розмитих кордонів. Для когось це буде дискомфортний експеримент, де авангардність Катерини розсуває межі свідомості. І я розумію, що таку музику буде слухати важко. Тим паче, не кожен збагне цю експериментальність. Вона надто дистанціюється від слухача, а йому доведеться намацати точки зіткнення. Але якщо так подумати: це багатоголосся водночас заспокоює і бентежить.
⭐️⭐️⭐️⭐️
туди-сюди і смерть — Дніпро
Жанр: doomer-zoomer-bedroom-pop
Дата релізу: 28.03.2025
Антон Кістрін
Хіба можна оминути увагою трек із назвою «Дніпро»? Йдеться, звісно, не про місто, а про ріку — центральну метафору цих двох із половиною хвилин юнацьких екзистенційних міркувань та уявного діалогу з очевидно конкретним адресатом, який вже не намагається переплисти «широкий і ревучий».
Серед плюсів — небанальна, винахідлива лірика, витриманий образ і настрій, а також дуже перспективний, характерний вокал. Водночас бракує мелодійних вокальних ліній — трек більше нагадує майже монотонний сторітеллінг, а продакшн звучить так, ніби це записи зі спальні молодшого брата, який тільки освоює Fruity Loops.
туди-сюди і смерть — напрочуд продуктивний артист, який регулярно випускає нові роботи. І це — виграшна стратегія, адже лише через постійне написання та випуск музики цей талановитий автор не загубиться в одвічному творчому пошуку. А пошук, судячи з різноманітного доробку, триває і, схоже, триватиме ще довго.
⭐️⭐️⭐️⭐️
The Artistic Rats, drimandr — Каменем
emo dreampunk, alternative, Ukrainian midwest
Дата релізу: 28.03.2025
Антон Кістрін
Після проривного альбому The Artistic Rats Тиша від їхнього нового синглу хотілося чогось більш концентрованого й експресивного. Натомість фіт із drimandr вийшов радше мрійливим і навіть розслабленим — як у манері виконання вокалістів, так і в загальному посилі.
Втім, це скоріше плюс. Адже Каменем — це точно не черговий “фіт заради фіта”, яких з’являється безліч. Кожен артист додав до цієї колаборації частинку своєї творчої ідентичності, і в результаті ми маємо мідвест, замішаний із дрімпопом і загорнутий в альтернативний рок.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Shmiska — Люди
Жанр: індіпоп
Дата релізу: 28.03.2025
Іван Лисько
"Очі в нас різні, але думки таки ж тривожні", — співає Рената, і цим рядком відразу задає тон усьому треку. Це ода гедонізму й молодості, але з тією тривогою, яку відчують лише українці, що відгребли більше, ніж достатньо за останні років десять.
У теплій, сонячній інді-поп композиції Shmiska тягне до людяності, нагадує про повагу — незалежно від обставин. І робить це з легкою подачею, що приховує глибший сенс.
⭐️⭐️⭐️½
GRATY – Болить
Жанр: альтернативний рок
Дата релізу: 28.03.2025
Дмитро Лесик
Girly-рок бенд GRATY – моє особисте відкриття цього тижня. Дебютувавши у 2022 році з навколо фолькроковою "Відьми з півночі", гурт досі промацує ґрунт у пошуках власного напряму. "Болить" звучить уже впевненіше – це знайомі рядки про ті моменти, коли хочеться виплеснути все назовні, але доводиться тримати в собі.
Альт роковий саунд – лагідний, текст – непоганий. І все це має всі шанси витягнути GRATY з клубу "синглових бендів, що канули в забуття".
⭐️⭐️⭐️
Dice & The Acid Warrior Lord – A Long Time Ago
Жанр: артрок, неопсиходелічний рок, хардрок
Дата релізу: 27.03.2025
Іван Лисько
Вінтажні рокери готуються до випуску другого альбому, і, судячи з нового синглу, він буде вокально орієнтованим, з пишною ритм-секцією та багатими аранжуваннями у дусі класичного року 70-х. Нарешті Ziferblat більше не почуватимуться самотніми у своїй ніші. Dice & The Acid Warrior Lord можуть стати не тільки гідною компанією, а й конкурентами.
Щоправда, у них більш готичний ухил, з елементами стоунеру та неопсиходеліки. Але є й спільне: любов до мюзиклів, красивих історій і ретро-року. І, що найголовніше, вони вміють ці історії розповідати. Чекаємо на продовження казки про кохання та розлуку в часи хаосу – вже на повноформатному альбомі.
⭐️⭐️⭐️½
Ace of Swords — Wheel of Fortune
Жанр: даркфольк
Дата релізу: 21.03.2025
Іван Лисько
Дуже тішить, що такої музики у нас стає дедалі більше. Одеський гурт Ace of Swords, що став для мене нещодавнім відкриттям, грає цікаву суміш дарк-фольку та кантрі, не зосереджуючись на жодному з цих стилів. Атмосфера треку скоріше кінематографічна — всі елементи зливаються в тонке й дуже красиве аудіополотно, що безумовно має свій особливий настрій.
Окремо мене зачепила тематика пісні — історія про сімох мандрівників, що опинилися на межі життя і смерті. Водночас дуже хотілося б почути подібний матеріал українською. Англомовної музики такого типу вистачає, тож чим цей реліз відрізняється від західних зразків? Що в ньому такого, що чого нема серед англомовних релізів? Солов’їною подібного несправедливо мало, а це б вигідно виділило гурт Дмитра Доктора на загальному тлі.
Попри це, пісня безперечно варта уваги — раджу до прослуховування.
⭐️⭐️⭐️½
хейтспіч – це не сильно радикально?
Жанр: really punk?
Дата релізу: 28.03.2025
Дмитро Лесик
Проєкт хейтспіч, схоже, вирішив урізноманітнити власну палітру: якщо серйозний "Голос" (який, можливо, навіть подавався на Нацвідбір Євробачення) демонстрував більш потужний і змістовний бік, то новий сингл – це стрибок у рожеве божевілля та іронічний реверанс у бік «пісні про ромашку».
Щоправда, якщо там контраст між "мужицьким роцком" і "попсовим радіотреком" мав аргументовану мету, то "Це не сильно радикально?" відчувається як чисте блазнювання. Такий панк точно ніхто не очікував — і, якщо чесно, навряд чи хтось чекав, враховуючи потенціал проєкту. Бо ж хейтспіч уміє бити точно й потужно, як у меседжах, так і в саунді.
Іронія – це добре, але іноді варто зупинитися, щоб не перетворити її на карикатуру.
⭐️⭐️
