“Що привело тебе до мого столу ?” Хоча ні. Забудь. Я знаю, що ти не скажеш… як і решта інших…” – Дилер
Ви любите карткові ігри? Атмосферу невідомості? Велику варіативність ситуацій в геймплеї? Що ж, тоді ви прийшли за адресою. І так, цей огляд написано разом з вже відомим вам Вереснем, якого ви памʼятаєте через наш спільний огляд «Cultist Simulator».
Саунд-дизайн
Не сказав би що він тут особливий, але звуки відкриття карт та інших ефектів досить непогані. ХОЧА, слід зауважити як цікаво розробники додали в OST-и гри деякий вайб містичності та загадковості, бо протягом гри ми дійсно не розуміємо що відбувається і намагаємося зрозуміти хоча б щось з того що бачимо. А під час боїв грає непогана музика яка додає тутешнім боям свій шарм.
Проблема перекладу
Плюс – в грі є українська локалізація. Мінус – зроблена вона так що замість розпочати ви будете бачити фрази «начать», а замість нормальних діалогів буде «многая лет» та купу інших прикладів коли слова будуть писати максимально дивними способами з помилками, іноді доходячи до якихось /п і тексту який тупо вилізає за межі віконець діалогів та описів. І це якось засмучує, бо здається що робили це на основі російського перекладу та як говорять «на відчепитися». Я вже не згадаю скільки було проблем з локалізацією, але будьте готові що цьому схильно близько 10% гри.
Графіка(Вересень)
На перший погляд може здатися, що графіка у “Hand of Fate” не грає важливої ролі, але стверджувати це, було б на мою думку помилково. Перше, що слід зазначити – досить висока, як для інді гри, якість тих графічних елементів, якими зазвичай інші розробники нехтують. В першу чергу, варто сказати, що сама гра є картковою, і тому, вам може здатися, що візуальне оформлення слід розглядати в останню чергу, але не поспішайте з висновками…
Досить складно описати графічний дизайн не чіпаючи геймплейного аспекту, і тому, я вважаю, що задля кращого розуміння, слід також сказати про нарратив та самий початок гри. Зустрічає нас Дилер – невідомий чоловік, вбраний у плащ з каптуром Ми - Гравець, і знаходимось у його обителі задля того, щоб ЩЕ РАЗ окинути оком своє життя і зіграти з ним у гру, ставкою якої будуть успіх чи невдача, життя, або смерть…
Описуючи зовнішній вигляд Обителі, та самого Дилера, ми можемо бачити досить прискіпливу увагу розробників до невеликих деталей та майстерно виконані анімації. Старовинні карти, підкорюючись худорлявим рукам Дилера прокладають шлях Гравця крізь битви, та спустошені війною та голодом міста. Так, незважаючи на те, що гра – карткова, тут є повноцінні битви, які дають нам змогу повністю оцінити графіку Hand of Fate. Невеликі арени виконані на дуже високому рівні – особлива увага була приділена кольоровій гамі. Кожна локація відрізняється від іншої, та несе в собі особливу атмосферу темного фентезі. Особисто мені, більше решти припали до душі пустельні локації (арена битви з Валетом Пилу, наприклад) - наполовину поглинуті пустелею руїни храмів та палаців несуть в собі вайб пригод Конана-Варвара.
Загалом, графічний стиль Hand of Fate доволі схожий на іншу – не менш цікаву та видатну гру – Overlord (над якою я, з моїм шановним колегою сподіваюсь попрацювати). Моделі персонажів виконані майже бездоганно, якщо врахувати, що мова йде про інді-гру 2015 року. Графіка більш ніж приємна, навіть на середніх налаштуваннях, і до того ж – чудово оптимізована.
Геймплей(Вересень)
Тему геймплею я частково розкрив у розділі, що стосувався графіки. Сам процес гри є доволі різноманітним, та багаторівневим, що звичайно є плюсом. Мета самої гри – подолати тринадцять сильних суперників, кожен з яких відповідає певній картковій “масті”. На шляху до цього, Гравцеві будуть зустрічатися різноманітні перепони, та небезпеки, які перед ним поставить Дилер. З кожним пройденим рівнем складність та довжина маршруту будуть зростати, а кількість ресурсів навпаки – зменшуватись. Я не випадково згадав про довжину маршруту, оскільки кожен новий рівень складається з певної кількості карт, які відображають ворогів, випадкові події та торговців, з якими ми мусимо зустрітися. Це і є наш шлях.
Гра також має певні roguelike елементи, оскліьки з кожною новою спробою маршрут (як і всі події. та їх кількість) будуть змінюватися. Але, на відміну, від інших представників жанру, гравець може опосередковано вплинути на те, які саме події можуть статися з ним у дорозі. Ми, як Гравець, можемо вибрати, які саме карти нам будуть зустрічатися – від подій та супротивників, до зброї та обладунків. Саме так – спорядження головного героя також входить до набору карт, і його можна як придбати у торговців, або здобути у сутичках з супротивниками, так і втратити в результаті невдачі, або просто продати. Різні типи ворогів слабкіше опираються тому, чи іншому типу зброї. Так, повсталих мерців легко побороти за допомогою булави, або молоту. Окрім цього, наявний певний елемент менеджменту – нам необхідно слідкувати за наявністю їжі (при її відсутності персонаж не зможе відновлювати здров’я, та згодом, навіть може померти) золота (коментарі зайві) та здоров’я.
Вкрай важливим є фактор вашої особистої удачі та спостережливості – чим складніше рівень - тим більший шанс на те, що ваша чергова авантюра призведе до смерті. Є певні “долі” гравця– свого роду старти, які можуть значно спростити, або навпаки – ускладнити ваш ігровий досвід. Кожна доля має свої особливості, та значний вплив на загальний геймплей – починаючи від невеликих бонусів та стартового спорядження, і закінчуючи неможливістю вживання стандартної їжі. Фактор спостережливості, насправді, є дуже важливим, так як, доволі часто вам доведеться вибирати між успіхом та невдачею. В буквальному сенсі слова – у деяких подіях вам буде надана колода з чотирьох карт які будуть означати успіх, або, відповідно – невдачу ваших дій. Потім, ці карти перемішають між собою, і вам буде необхідно обрати одну з них. На фінальному етапі гри, кількість невдалих карт збільшиться, а карта удачі може взагалі бути лише одна. Проте це хоча й важко, але, тим не менш – можливо відслідкувати потрібну вам карту. А можна просто вибрати випадкову, адже як кажуть – удача любить ризикових)
Сюжет
З ним все складно, бо Роздавач постійно говорить натяками та загадками, не намагаючись нам пояснити хто ми і чому взагалі граємо з ним. Так, є згадки про те, що головний герой віддає свої спогади заради створення карт через що і втрачає свою памʼять, що ми разом з Майстером не перші, хто грає в гру, і те, що саме він покращив її до цього стану, проте ніякого розкриття таємниці не відбувається, навіть після фіналу. Сподіваюсь що друга частина розповість більше про події що відбуваються в цьому всесвіті, бо фундамент для цього заклали досить цікавий.
Підсумки
Hand of Fate – гра-симялятор генерації ситуацій. Я нарахував близько 50 сутичок і це ще не враховуючи ті, де наприклад йде квестова лінійка карт які будуть замінювати одна одну протягом проходження. Бої на локаціях додають різноманіття до цього «настільного» геймплею, а купа зброї, броні, шоломів, перснів та артефактів взагалі можуть змінювати геймплей. Я ще й мовчу про долі персонажів, які можуть кардинально змінити геймплей до невпізнання, починаючи колекціонером спорядження та закінчуючи проклятим чоловіком-левом(про яких говорив Вересень у пункті про Геймплей)
Оцінка: 8/10
+ Плюси
Незвичний геймплей де ми самі формуємо ситуації для забігів і самі здобуваємо нові сутички для його удосконалення
Комбінація карткового геймплею з боями на 3D локаціях
Атмосфера невідомості
Українська локалізація
- Мінуси
Українська локалізація
Сильна залежність від рандому під час сутичок
Дякую своєму підписнику Вересню за допомогу в написанні цього огляду та за те що запропонував пройти Hand of Fate. Якщо хтось з читачів також хоче запропонувати гру на огляд – вітаю в свому Телеграм каналі, я тут завжди радий новим лицям.
