Моя цікавість не могла пройти повз гру, яку називають першим у світі FPS та взагалі 3D шутером. Тож я вирішив спробувати зіграти в гру старшу за мене самого, як і зрозуміло з назви мова про Wolfenstein 3D.
Насправді досвід виявився доволі цікавим і приємним, хоча й трохи болючим. Одразу зазначу, що я грав в «сучасну» перероблену версію, бо в класичній для MS-DOS в наш час мені було боляче навіть рухатись. Тож тепер можна поступово поділись моїми враженнями.
Сюжет
Скажу відверто, я його скіпав, навіть не пробував читати, бо мені вистачило загального розуміння концепту. Ми зла невгамовна американська «машина смерті», що має знищити всіх нацистів раз і назавжди. Думаю варто зазначити, що історія тут відкривається в кінці кожного акту, тож може комусь це й буде цікаво почитати.
Геймплей
На це нарікають більшість сучасних гравців. Бо він однотипний, ходиш вбиваєш нацистів, шукаєш ключів, відкриваєш їх і закінчуєш рівень. Боси в наш час виглядають майже однаковими, хоча загалом й тактика однакова, обережно розстрілювати з великої відстані.
Жаху сучасним гравцям додає, те що рівні це лабіринт без мапи. Так спочатку, я теж дуже бісився цьому, а згодом звик, хоча й далі міг кілька хвилин бігати не розуміючи куди йти. За то це дає гарний шанс зачистити рівень для додаткових балів, та знайти всі скарби.
Мені особисто майже не було нудно, особливо починаючи з 3 акту, де ворогів багато. Тим паче гра змушує вчитись вас у неї грати. Берегти патрони, виманювати ворогів, закривати двері в них перед носом чи пробігати, щоб виманити з засідки або слухати їх кроки.
Тепер нагадаю, це все у першій подібній грі, яку створили в 1992 для систем MS-DOS. Навіть в 2023 це приємно захопило мене. Тим паче, що загалом рівні короткі і пробігаються за 5-10 хвилин кожен, якщо без намагання знайти все.
Загалом гра зараз виглядає незвично, бо має рахунок, як на старих ігрових автоматах, а також життя, але разом з тим звичні збереження і завантаження. Насправді я швидко зрозумів звідки це все. Wolfenstein 3D — це даунжен кроулер, який перетворили на шутер, і тоді, і зараз, це дивне, але особисто для мене чудове рішення, що дало змогу підвищити рівень динамічності ДК разом з тим створити шутер з тим обмеженням, що тоді мали розробники.
Дизайн та музика
От це ще одна приємна річ, що мене здивувала. Розумію, що це плаский коридорний шутер, але приємно бачити, що дизайн рівнів передає сюжет гри: ми у бункерах лихих нацистів, карти не має, і лише вони знають що тут і де.
Також багато кімнат і поєднань їх коридорами дає реальне розуміння, що це база, де живуть. Всіяли дрібнички на кшталт їжі, скелетів чи мисок собак, все це сприяє розумінню, що це база, а не просто коридори, як може здаватись.
Також в грі крутезне зроблені анімації смертей, звісно для того часу. Також само і музика, яка підкреслює, те що відбувається навколо. Гримання дверей, я запам’ятаю на все життя. Фонові ж звуки чудові поєднали знову ж з анімацією, кожного разу посміхався, як і герої коли отримував кулемет Гетлінга.
Як оновити Wolfenstein 3D до більш «сучасної» версії?
Фактично, існує декілька різних способів покращення гри, навіть переніс на двигун DOOM II. Я ж особисто раджу звантажити ECWolf, який має версії для всіх Windows, MAC, Linux та навіть Android.
У папці Steam\steamapps\common\Wolfenstein 3D\base видаляємо файл dosbox.exe
Копіюємо ecwolf.exe, ecwolf.pk3 і SDL.dll у папку base, погоджуючись на заміну.
Перейменовуємо файл ecwolf.exe на dosbox.exe
Запускаємо гру і змінюємо налаштування під себе.
Другий спосіб це мод Wolfenstein 3D – 30th Anniversary Edition, який треба завантажити і запустити файл у теці SDL2. Далі знов зайти і змінити налаштування під себе. Цей мод додає аж 3 нових епізоди, і ще багато різного, але найголовніше тепер можна дивитись карту, але разом з тим мод не потребує оригінальної гри, тож хтось може вважати це не чесним.
8/10
В наш час гра відчувається специфічною, але при відкритому розуму, чудово дає зрозуміти, звідки надалі рухались FPS і хто заклав той фундамент, без якого зараз важко уявити типові ігри жанру.
Це важко рекомендувати, як просто розвагу, це більше про дослідження і спробу зрозуміти, звідки ми рухались, хоча мене й справді було приємно грати, настільки, що відразу побіг проходити доповнення Spear Of Destiny.
Доповнення фактично є новою грою, де більше ворогів, нові рівні, мінімум інших змін.
