Останнє прохання

Убий мене, сьогодні у ночі,

Убий мене, убий мене.

Я не хочу більше жити так,

Серце, у мені давно уже не б'ється.

Я вирвав його і замінив камінням.

Убий мене, я тебе благаю,

Я не хочу більше жити так.

Без душі, яку продав уже давно,

Убий мене, сьогодні у ночі.

Я за життя це, душу продавав,

Але не знаю її справжньої ціни.

Весь біль, що я ховав у собі,

Хоче вийти назовні.

Замки ламаються, тріскає ланцюг,

Від дверей, що я в собі ховав.

Вся та злість виривається із мене,

Не дозволяй мені ожити.

Убий мене сьогодні у ночі,

Убий мене, я тебе благаю.

Зупини все це на шляху.


Післямова: дякую вам за приділений час. Я очікую почути вашу думку. Також у мене є ідея, переписати цей текст в пісню, але поки не виходить😅😅😅. Також я вирішив створити канал-щоденик де викладаю свої думки, радий буду вас там бачити, переходьте по посиланню якщо вас це цікавить, Крики розуму

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Степан
Степан@stepan

849Прочитань
7Автори
10Читачі
Підтримати
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

  • Звідки повертають крила

    Вона стояла перед ним: очі повні здивування, на обличчі змішані емоції.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Фотографії спогадів

    Ніч, на вітрі догорає остання сигарета,

    Теми цього довгочиту:

    Вірш
  • Вірші про залізницю

    Нічні вокзали, і в правду, Місця дивовижні

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

  • «Фантоми» | Оповідання

    Це оповідання я написав ще в червні 2022-го, трохи як щось терапевтичне для самого себе. Зараз воно вже, мабуть, неактуальне, але най буде.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Чому ми починаємо писати?

    Чому ми починаємо писати та створювати художні або публіцистичні тексти? Звідки в нас така жага до створення нових історій, оповідань та романів? Нижче хочу привести ці причини на мій власний суб’єктивний погляд.

    Теми цього довгочиту:

    Письменництво

Коментарі (2)

Чорт, може це не те що хотілось би почути, але я завжди хотіла померти безболісно. Все одно хто це зробить. Все одно з якої причини. Просто щоб я цього не усвідомила. Не відчула біль. Щоб у останніх спогадах лишилось щось буденне і світле , а не розчарування від усвідомлення неминучості і думки “наскільки це тупа смерть” .

Вам також сподобається

  • «Фантоми» | Оповідання

    Це оповідання я написав ще в червні 2022-го, трохи як щось терапевтичне для самого себе. Зараз воно вже, мабуть, неактуальне, але най буде.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Чому ми починаємо писати?

    Чому ми починаємо писати та створювати художні або публіцистичні тексти? Звідки в нас така жага до створення нових історій, оповідань та романів? Нижче хочу привести ці причини на мій власний суб’єктивний погляд.

    Теми цього довгочиту:

    Письменництво