сорокаватне сонце в оточенні
теплокомунергійних комарів,
які жадібно смокчуть бурштин
на очах пильних лічильників.
по кутах та звисають зі стелі
тенети арахно-синдикалізму,
разом з лускокрилими муміями
зорендовані жукам-копрофагам.
тим часом самі павуки танцюють,
ковтаючи сльози, танцюють,
забувши голод, холод і хворобу,
як колись навчив Роберт Марлі.
заклопотані антиматеріалісти
та педикульозні пітекантропи
складають зброю та петиції
на захист клопів і вошивості.
з рваних дротів витікають
краплі електричного струму
та збираються на підлозі
у вільноасоційовані калюжі.
неспроможна змінити напрямок,
чужа свідомість біжить далі
по іржавих зіпрілих трубах,
пихата рабиня перистальтики.
