Про вино в Ордені вже згадувалося, прийшов час поговорити про пиво.
Пиво було вельми поширене в Ордені, і практично кожен комтурський замок мав власну пивоварню, а найбільші - й окремий млин для солоду. І готувалося пиво для братів у великих кількостях.
Водночас пиво щороку закуповувалося (у МКС* згадується вісмарське). На закупівлю витрачалося від 40 до 180 марок на рік.
І якщо через Данциг надходило привізне пиво, то місцеве відправлялося спочатку з місця приготування. У МКС кілька разів згадується Елбінзьке пиво і один раз пиво з Хайлігенбайля.
В інших випадках просто йдеться про "хороше" або "столове", а також "березневе" пиво. Також згадується пшеничне пиво.
1404 року на зустріч Великого магістра з Вітовтом тільки для слуг було приготовано 2 ласти (понад 20 бочок) столового пива. Роком раніше для такої ж зустрічі з Данцига доставили 3,5 ласта (близько 40 бочок) вісмарського пива.
Пиво було поширеним напоєм, оскільки вода часто була брудною. Орден мав у своєму розпорядженні власні пивоварні, які випускали пива навіть більше, ніж було потрібно братії. Дохід від продажу надлишків йшов у скарбницю ордена. Пива братія пила вдосталь, що часто ставало причиною спокуси. Пізніші літописці раз у раз дорікають тевтонцям у надмірній пристрасності до спиртного:
"Вони без усякої міри напилися пива, підбиваючи один одного, випили стільки, що вистачило б і бику. Вони не знали ніякої міри і гуляли доти, доки не почали тверезити.У такому стані вони перебували цілими днями, а іноді й ночами. Якщо хтось із них перевершував інших у кількості випитого, той отримував похвалу і повагу".""
У прусських містах Тевтонського ордена діяла заборона нічної торгівлі пивом, а також видача кредитів після заходу сонця. Пиво заборонялося навіть виставляти на прилавок, "щоб піддані могли спокійно готуватися до роботи, яку готував день прийдешній". За порушення цієї заборони стягувався штраф - 3 марки.
*Марієнбурзька книга скарбника
