Колись я тільки вчилася писати синопсиси і шукала приклади в інтернеті, а потім познайомилася з дівчинкою, яка начебто зналася на цьому й погодилася допомогти. Я відправила їй синопсис «Цитаделі Диявола» з усіма подробицями та спойлерами, а вона сказала, що синопсиси так не пишуть і треба залишати інтригу.
Це не сходилося з тим, що я встигла вивчити в інтернеті, адже всюди писали, що синопсис — це стисле викладення сюжету з усіма його поворотами та динамікою розвитку персонажів.
В синопсисі немає місця інтризі чи загадкам. Він пишеться спеціально для видавців, щоб ті могли ознайомитися з вашою книгою за декілька хвилин та зрозуміти, чи вартує видання вашої книги тих сил, які будуть на це затрачені.
І так, це і є правильним трактуванням слова «синопсис».
Що ж таке план книги?
Це послідовне викладання головних подій. Згадайте, як в школі на українській мові ми писали план твору, який нам зачитувала вчителька.
Подія перша: Персонаж А зустрічає персонажа Б у кав'ярні.
Подія друга: Персонаж Б йде додому та на нього нападають злочинці...
І так далі.
Можна сказати, що план — це більш суха форма синопсису. І пишеться він лише для автора. Видавці таким зазвичай не цікавляться.
План може бути як об'ємним, що містить всі деталі, а може бути коротким, лише по головним подіям.
Я ж зазвичай пишу те, що називаю «планопсис». Мені так зручно. Це мікс синопсису та плану, який складається з детального опису сюжету та арки персонажів. По завершенню книги планопсис легко скоротити та перетворити на повноцінний синопсис.
Хоч я не відправляю книги видавцям зараз, але все може змінитися у майбутньому, тому все одно пишу синопсиси.
Тож… як його написати?
Написання синопсису може бути складним завданням, в якому автори часто губляться. Сьогодні я хочу поділитися з вами декількома порадами, що (можливо) спростять вам життя.
📌 Будьте лаконічними: синопсис має бути коротким, як правило, 1-2 аркуша. Старайтеся уникати непотрібних деталей і зосередьтеся на головній частині оповіді. Виділіть центральних героїв, основний конфлікт і основні події, які рухають історію вперед.
Лайфхак: знайдіть людину, яка ще не знає, про що ваша книга та спробуйте цікаво розповісти про історію, щоб розповідь вийшла хвилин на 10-15. Можете увімкнути диктофон та потім занотувати те, що сказали.
📌 Починайте синопсис із переконливого гачка, який приверне увагу читача. Це може бути інтригуюче питання або якесь неординарне твердження, що викликає цікавість.
📌 Окресліть основні моменти сюжету. Тут допоможе розділення книги на зав'язку, розвиток, кульмінацію та розв'язку. Дайте видавцеві уявлення про подорож, яку пройдуть ваші герої, і про те, як вони розвиватимуться протягом усієї книги.
Останнього разу, коли я писала синопсис, в мене не виходило почати його зав’язки, тому я пішла в зворотному напрямку й написала розв’язку, кульмінацію, а потім початок вже сам вималювався.
📌 Зосередьтеся на емоціях і темах, які ви розкрили у книзі. Синопсис має не лише пояснити, що відбувається, але й передати емоційну глибину.
📌 Дотримайтеся авторського стилю. Синопсис має відображати ваш особистий голос, а він у вас неповторний.
Сподіваюся, було корисно❤️
