Що таке письменницьке вигорання?
Вигорання дуже відрізняється від творчої кризи. Воно гірше. Багато років тому в мене був сильний випадок творчої кризи, який зупинив мене в письмі на 2-3 місяці. Паралельно я переживала ще і звичайну щоденну творчу кризу, а також тижні творчої кризи. І так, творча криза може тривати рік.
Але письменницьке вигорання — це не творча криза. Письменницьке вигорання — це те, що ви відчуваєте глибоко всередині… до глибини душі. Це як коли спортсмени вигорають від надто важкої та надто тривалої роботи. Вони можуть втратити любов до спорту, фізично та психічно. Письменницьке вигорання може виникнути від будь-чого, пов'язаного з авторською діяльністю.
Моя історія:
Я пишу вже 4 роки, так це не дуже багато але! це плідні 4 роки. Я маю опублікований роман, дописане його продовження, участь у багатьох літературних конкурсах. Мала навіть досвід написання віршів. За ці 4 роки пройшла річний курс навчання з письменницької майстерності де щомісячно ми писали під час навчальних практикумів по дві три новели як творчі практики і + до них ще виконували домашнє завдання, новели на 6 тис. знаків, на які отримували відгуки викладачів. Окрім цього я ще за цей час опублікувала два оповідання про українського військового в журналі сучасної української оповіді, які писались у потоці тому виснажили мене емоційно по максимуму/// І на разі я у ступорі, нічого не хочеться писати// теми є, навіть декілька але - я виснажена емоційно.
Проте, маю деякі роздуми та певні поради (якими і сама зараз користуюсь).
Як ПОЧАТИ боротьбу з вигоранням:
Саме зараз я зрозуміла, що великий крок до того, щоб, подолати своє вигорання, це те, що я щойно зробила …
Я проговорюю свою правду.
Я ділюся своєю особистою боротьбою.
Я впускаю інших у цей простір.
ПОРАДА №1: Якщо ви боїтеся, що зіткнулися з письменницьким вигоранням, або якщо у вас творча криза, або навіть якщо ви не впевнені… поділіться своєю проблемою з іншими.
Запитаєте “Свєта, на хіба це мені?“?
1. Підзвітність
Ділитися щодня своїми враженнями про результати було чудовим способом бути відповідальною, хоча б спробувати поділитися чимось зі своїми читачами. І усвідомлення цього спонукає мене хотіти старатися ще більше.
2. Це подорож.
Можливо, я йду в цю подорож сама, але, ділячись нею, я залучаю інших… Тому, автоматично Я більше не сама)))
3. Щоденний журнал/індикатор прогресу
Увечері я публікую в інсті допис, щоб поділитися своїми враженнями від дня, щось на кшталт щоденника. Це наче звіт для тих, хто хоче знати, як у мене справи, але це також і мій щоденник, до якого я міжу повертатися, щоб побачити свій прогрес. Це саме по собі мотивує.
ПОРАДА №2: Щодня публікуйте звіти про прогрес у обраній вами соціальній мережі. У своїх оновленнях я ділюся кількома словами, чи писала того дня, що було виходом із зони комфорту або новим і натхненним. Я також розповідаю, як я винагороджую себе щодня, навіть у ті дні, коли не пишу.
ПОРАДА №3: Радуйте себе приємностями, навіть маленькими але щодня. Що б ви не досягли цього дня, що б ви не робили, винагороджуйте себе.
Щось написали? - Нагорода!
Були на зустрічі письменників? -- Молодець! Нагорода!
Ви почали читати книгу? - Нагорода!
Чи робили ви речі зі свого списку справ, які заважали вам писати? - Нагорода!
Я винагороджую себе гарячими ваннами, шоколадом і переглядом серіалу «Друзі», я можу вже цитувати кожну серію цього сіткому)))) . Це може бути що завгодно, і це допомагає мені розслабитися, що є однією з головних причин мого вигорання. Я занадто багато працювала над собою і недостатньо винагороджувала себе. Не робіть моєї помилки.
Цей розділ про вигоряння тільки розпочато) далі буде ще кілька постів 100%) То ж чекатиму у коментарях Ваших історій боротьби з кризами та вигоряннями.
