Про лєнінопад у Криму

8 грудня 2013 року, з падінням пам'ятника лєніну на Бесарабці у Києві у нас почався лєнінопад. Не оминув він і Крим.

Наприклад, одним з відомих мемів про лєнінопад є відео “лєніна свалілі, фашисти”. І так, це відео з Криму.

У цій публікації розповідаю, скільки пам’ятників встиглі знести на півострові до російської окупації, які планували знести та не встигли, і як пам’ятники лєніну продовжують падати й досі, попри всі заходи російської окупаційної адміністрації.

Передісторія

Варто згадати, що демонтаж пам'ятників лєніну у нас в країні відбувався і раніше, але не під цією назвою. Так, перший випадок відбувся ще у 1990 році у Шептицькому, і потрохи знесення лєнінів йшло до 2010 року, аж до приходу до влади яника. Про пару таких випадків відомо і з Криму.

Але спочатку кумедна історія з 1960-х. 2 жовтня 1968 року хтось скинув з постаменту бюст лєніна на території школи-інтернату №5 в Ак'ярі (Севастополі). Десь за місяць місцевий КҐБ знайшов винуватців: це були військові з місцевої частини.

Як виявилося, командир висловив побажання придбати погруддя для частини, до 100-річчя від дня народження лєніна. Підлеглі вирішили просто вкрасти бюст, але при знятті з постаменту його впустили на землю і пошкодили. Підняти його з землі та вивести не вдалося, тому його й залишили прямо на місці. Такий от випадковий лєнінопад.

Демонтаж лєніна в Кара-Аджи (Оленівці)

У 2003 році у селі Кара-Аджи (Оленівка) Євпаторійського району на засіданні сільради ухвалили рішення знести лєніна. Ініціатором був сільський голова Юрій Щолок. Проте, тоді не вдалось провести демонтаж через брак коштів, і реалізація рішення затягнулася на понад три роки.

Лише 7 серпня 2007 року в селі розпочали демонтаж пам'ятника для подальшого затоплення в морі на місці так званої “алеї вождів” — підводного музею скульптури.

Підводна галерея, розташована на 13-метровій глибині, була відкрита ще у 1992 році й до окупації вважалася мало не найпопулярнішим місцем для занурень з аквалангом на Тархан-Куті.

Пам'ятник встигли демонтувати, розпиляти на дві половини та завантажити на причіп машини. Але тут на його захист стали місцеві комуністи. Перший секретар Чорноморського райкому КПУ Віктор Демусенко прив'язав себе до вже демонтованого пам'ятника, щоб не допустити його скидання у море. Пізніше з Акмєсджита (Сімферополя) прибуло ще підкріплення комуністів, які відстояли приготовлений до потоплення пам'ятник. 

Пам'ятник лєніну у селі був відновлений того ж місяця. За інформацією з Міністерства надзвичайних ситуацій України, це відбулося коштом уряду (нагадую, що Міністром України з питань надзвичайних ситуацій тоді був Нестор Шуфрич).

Цікаві часи були, зараз скоріше пам’ятник втопили б з усіма комуністами та й з Шуфричем заодно.

Демонтаж в Сарайли-Кияті (Мирному)

24 квітня 2009 року в селі Сарайли-Кият (Мирне) Сімферопольського району невідомі демонтували пам'ятник, розбили лєніну ніс, намалювали тризуб та написи “Антихрист” та “Слава Україні”. Окрім того, пам’ятнику намагалися відпиляти голову болгаркою.

Політичне життя навколо пам’ятників в Ак’ярі (Севастополі)

21 квітня 2010 року до пам'ятника лєніну в місті проросійські “казакі” принесли діжку з фекаліями. Як вони пояснили, пам’ятник це “знущання з російських людей”, адже лєнін організував страту російської імператорської родини, і тому місце пам’ятника — на смітнику. До чого тут діжка з фекаліями — залишилося загадкою. Проте, нічого незвичного: роки йдуть, а любов русні до лайна залишається.

6 травня 2010 року пам'ятник облили чорною фарбою, у чому місцеві комуністи звинуватили українських націоналістів. Однак, цей випадок пов’язують з місцевими виборами, які відбулися у жовтні того ж року: комуністи й сами могли облити пам'ятник фарбою для активізації свого електорату. Це підтверджується й тим, що звинуватили націоналістів, а не вищезгаданих проросійських “казаків”, хоча з історії з діжкою пройшло всього два тижні.

Також 28 лютого 2011 року інший пам’ятник лєніну у місті облили червоною фарбою, на постаменті намалювали зірку Давида та написали “*ид”.

13 жовтня 2013 року головний міський пам’ятник лєніну невідомі залили білою та жовтою фарбою, а на постаменті залишили напис: “Я вбивав, УПА вбивала, але Україну ми не зламали”.

Лєнінопад

Хоча вперше про лєнінопад зайшла мова у лютому 2013, коли був знесений пам'ятник в Охтирці на Сумщині, вважається, що він розпочався 8 грудня 2013 року з падінням пам'ятника лєніну на Бесарабці у Києві. За ним у грудні рушили пам’ятники у Подільську на Одещині та у Багачевому на Черкащині, а у січні рахунок пішов на десяток знесених пам’ятників.

Демонтаж в Тебєрті (Тургенівці)

Що цікаво, до Криму він добрався ще до його найактивнішої фази, яка припала на кінець лютого 2014 року. Перше падіння пам'ятника лєніну на півострові сталося 26 січня у селі Тебєрті (Тургенєвка) Бахчисарайського району. Це був 12 лєнін, знесений під час лєнінопаду: у першу десятку Крим не увійшов, але й задніх не пас. Що радує, пам’ятник у Тебєрті досі не відновлений, наскільки мені відомо.

Демонтажі лютого 2014

Ще чотири випадки припали на лютий. 19 лютого знесли пам'ятник у селі Бій-Орлюк (Орлівка) Перекопського району, 23 лютого — у селах Ускют (Привітне) та Тувак (Рибаче) Ялтинського району.

В Ускюті лєніна звалили з п'єдесталу, обезголовили та розділили по частинах, які розкидали навколо постаменту. Невдовзі пам’ятник був відновлений окупаційною адміністрацією.

24 лютого лєніна знесли у селищі Зуя Білогірського району. Цей випадок найвідоміший: з репортажу 24 каналу нам й достався мем "лєніна свалілі, фашисти". Цей пам’ятник теж було відновлено окупаційною адміністрацією вже у квітні того ж року.

Також є інформація, що наприкінці лютого валити лєнінів збиралися й в ряді інших населених пунктів Криму. Як мінімум, добре зафіксовані плани знесення головного лєніна у Криму — в центрі автономії.

Хоча в Ак’ярі (Севастополі) з головним би посперечалися: основний міський пам'ятник лєніну є найбільшим в Україні, його висота становить 20,7 метра. Для порівняння, висота лєніна в Запоріжжі, якого знесли 17 березня 2016 року (пам’ятаю той день, дивився стрім), була майже на метр менше — 19,8 метра; висота пам’ятника в Харкові, знесеного 28 вересня 2014 року, на пів метра менше — 20,2 метра; а пам’ятник в Акмєсджиті (Сімферополі) має висоту всього 10,5 метра.

Плани демонтажу в Акмєсджиті (Сімферополі)

Також продовжити лєнінопад планувалося 23 лютого в Акмєсджиті (Сімферополі). Тоді під час акції Євромайдан-Крим ультраси ФК "Таврія" організованою колоною пробивалися до пам’ятника для зносу, через що на площі лєніна відбулися сутички.

Однак врешті-решт кримський Євромайдан обмежився ухваленням резолюції мітингу, висунувши ультиматум міській владі: демонтувати лєніна в десятиденний строк, а потім спільно обрати центральній площі нове ім’я. Глава Меджлісу Рефат Чубаров пообіцяв що Меджліс "вживе заходів", якщо міськрада не ухвалить рішення про знесення.

Голова кримського уряду Анатолій Могильов запропонував розв’язати це питання на референдумі. Сімферопольська міськрада встигла призначити опитування щодо долі пам'ятника на 1 березня, але вже 27 лютого російські спецпризначенці захопили адміністративні будівлі в місті.

Лєнінопад в умовах російської окупації

Проте, попри умови російської окупації, окремі випадки пошкодження та руйнування пам'ятників лєніну стаються й зараз:

💠14 серпня 2015 року в Ак'ярі (Севастополі) на пам'ятнику лєніну намалювали тризуб;

💠12 липня 2016 року автівкою було скинуто з постаменту пам'ятник маленькому лєніну у дитячому парку Ак’яра. Поряд на асфальті крейдою був обведений силует, як це зазвичай роблять після смертельних випадків. Того ж дня пам'ятник повернули на місце;

💠29 липня 2016 року в Ялті зірвано голову лєніна з обеліска в Приморському парку (зазначу, що це обеліск, а не пам’ятник);

💠21 жовтня 2016 року у Судаку зруйнували пам'ятник лєніну у міському саду;

💠9 листопада 2017 року в Ак'ярі розбито бюст лєніну в Троїцькій балці;

💠9 січня 2020 року в Кєзлєві (Євпаторії) зруйнували пам'ятник лєніну в парку імені Івана Франка.

💠12 листопада 2020 року в Сімеїзі облили фарбою пам'ятне погруддя. Примітно, що його встановили окупанти у 2017 році;

💠25 січня 2023 в Саках у Курортному парку пам'ятник лєніну облили фарбою та прикрасили написами з обсценною лексикою.

Також під загрозою руйнування знаходяться пам’ятники в Керчі, де монумент хитається, а деякі мармурові плити постаменту вже відпали, та у селищі Сєїтлєр (Нижньогірський) Білогірського району, де постамент повністю втратив облицювання та напис “Ленін”.

Ще можна згадати про знесений 24 серпня 2015 року пам’ятник в селі Стрілкове Херсонської області (до 1945 Чокрак). Технічно це село теж належить до Криму.

***

В цілому можна сказати, що на початку 2014 року Крим був у тренді лєнінопаду. Проте, до російської окупації встигли знести всього п’ять пам’ятників лєніну на півострові. Всього за підрахунками їх у Криму майже 140 штук: 128 в Автономній Республіці Крим та ще приблизно 10 в місті зі спеціальним статусом Севастополь.

Але ми точно можемо сказати — якби не російська окупація півострова, лєнінопад у Криму продовжувався б й далі, і ще обов'язково продовжиться після деокупації.

Дякую за увагу! Підписуйтесь на мій канал у тґ або у вотсапі, а підтримати мене копійчиною ви можете на donatello.