Привіт, книголюби та гості мого блогу! Нещодавно я давала велике інтерв'ю для Телеграм-каналу «Книгоман». Питання були настільки цікавими, гострими та неочікуваними, що я вирішила поділитися найсоковитішими моментами з вами прямо тут, на Друкарні.
Готові дізнатися, хто насправді ховається по той бік клавіатури? Тоді поїхали!
🎭 Про авторську маску та справжній характер
— Морвенна Мун — це ви чи ваша авторська маска?
— Абсолютна маска! Морвенна — прекрасна, вразлива дівчина, яка не матюкається і щиро вірить у добро. Якби ви знали мене в реальному житті, ви б швидко зрозуміли, що ми з нею... ну дуже різні люди. Але ми непогано вживаємося разом!
— Яка ваша книга найбільше схожа на вас?
— Скоріше не книга, а конкретна героїня! Це Морріган О'Флаєрті з мого піратського роману «Та, що купила вітер». Вона та ще біснувата істеричка! 😂 От у ній, мабуть, найбільше мого справжнього характеру, який я зазвичай старанно ховаю за маскою правильної і ніжної Морвенни.
🤫 Про небезпеки, упередження та... слідчих
— Яке питання автори найбільше ненавидять?
— Питання: «А ви це все з власного досвіду пишете?» 😂 Серйозно? У мене в книгах перестрілки на Дикому Заході, пірати на кораблях, привиди і дарк-роман! Якби я писала це все з власного досвіду, то мені зараз треба було б давати інтерв'ю не журналістам, а слідчому!
— Хто небезпечніший: автор чи його персонажі?
— Звісно, авторка! 🤣🤣🤣 Персонажі можуть бути піратами чи стріляти з револьверів, але всі ці неприємності народжуються саме в моїй голові. Я вирішую їхні долі, тому найбільша небезпека сидить саме по цей бік екрану.
🖤 Про пристрасть, «скло» та щасливі фінали
— Де для вас проходить межа між пристрастю та провокацією?
— Провокація — це коли ти вставляєш відверту сцену просто заради того, щоб читач сказав «Ого!», але на історію вона ніяк не впливає. А пристрасть — це коли емоції невіддільні від сюжету. У моєму вестерні «Відлуння чужих доріг» або дорослому романі «Ти хочеш мене, Еванжеліно?» кожна сцена сексу чи близькості чітко підпорядкована сюжету. Якщо сцену можна вирізати без втрат для сюжету — це дешева провокація, мені таке нецікаво.
— Чи повинна любовна історія обов’язково мати щасливий фінал?
— У мене — виключно так. Лесбійські пари і так занадто часто отримують суцільне «скло» і біль в інших творах. Тому я принципово пишу для них хеппі-енди. Мої героїні пройдуть крізь пекло, щоб зберегти і себе, і свою кохану, але в кінці вони будуть щасливими. Це навіть не обговорюється.
☕ Замість епілогу: про що я мрію
— Яку свою історію ви б хотіли пережити особисто?
— Я б точно не відмовилася побувати у вестерні! Проміняти сучасність на Дикий Захід, опинитися десь у преріях, покататися на конях і потримати в руках справжній револьвер. Там своя, абсолютно неповторна атмосфера свободи, яку дуже хочеться відчути наживо.
— Яку історію Морвенна Мун ще не наважилася розповісти?
— Справжню детективну історію! Я віддана фанатка Агати Крісті, тому чекаю на ідеальний сюжет. Поки не вигадаю щось дійсно гідне рівня королеви детективу — не почну писати. Але коли ця ідея прийде, це буде щось грандіозне.
💬 А тепер черга запитань до вас!
Яка відповідь вас здивувала чи посміхнула найбільше? Якби ви брали інтерв'ю у свого улюбленого автора, про що запитали б насамперед? Чекаю на вас у коментарях! 🎙️✨
