Привіт, квір-товариство! Останніми днями до мого блогу приєдналися перші читачі, і я неймовірно цьому рада. Оскільки мої героїні мандрують абсолютно різними епохами й сетинґами, я вирішила зробити цей затишний путівник, щоб ви могли обрати історію під свій сьогоднішній настрій.
Мене часто запитують (а часом я й сама замислююся над цим): чому центральною темою моїх текстів є саме сапфічна проза? Чому я незмінно обираю писати про кохання двох жінок?
Ні для кого не секрет, що геї завжди вважалися більшим гріховними, аніж лесбійки. Ба навіть в самій Біблії конкретно пишеться, що чоловікам лягати з чоловіками заборонено, але про жінок ніякої згадки. То що, Бог дозволяє гомосексуальність між людьми жіночої статі...?
Література — це не тільки слова, що зібрані в тексти. Це голос, що переповідає історії — складні й трагічні, веселі й легковажні. Він занурює читача в нові світи та культури. До Місяця гордості Канапка підготувала для вас підбірку ЛҐБТ книг, що написані українськими авторами.
Роман «Анна, яку я кохала» — це не просто історія про любов, а відверта розповідь про складність людських стосунків і важливість пізнання себе. У нашому інтерв'ю Павла ділиться, що стало її натхненням, про самоприйняття як мотив книги та глибини людської природи через діалог.
Суб'єктивний огляд на книгу Т. Дж. Клюн «Дім у волошковому морі»
Суб'єктивний огляд на книгу Франчески Флорес “Відьма і Вампірка”
Суб'єктивні огляди на книжки
