Лють трощить мої кістки безжально,
деформуючи всю мою постать.
Сутулитись більше незмога:
у хребті металеві шурупи,
якими я заново скріпила тіло
після того, як відчула свободу,
яка настає з ненавистю.
Лють трощить мої кістки безжально,
деформуючи всю мою постать.
Сутулитись більше незмога:
у хребті металеві шурупи,
якими я заново скріпила тіло
після того, як відчула свободу,
яка настає з ненавистю.
Ганс Крістіан Андерсен змусив мене плакати
Привіт, я Романа, я видалила всі свої соціальні мережі, але відчуття, що за мною спостерігають так і не зникло.
Гробарі чи атомна електростанція?
У вірші описується сумна сцена, де ліричний герой стоїть на пагорбі, спостерігаючи за батьком. Він відчуває тугу через те, що батько не може відчути тепло сонця і красу навколишнього світу. Герой згадує моменти спільного часу, коли вони разом були біля води.
У вірші описується сумна сцена, де ліричний герой стоїть на пагорбі, спостерігаючи за батьком. Він відчуває тугу через те, що батько не може відчути тепло сонця і красу навколишнього світу. Герой згадує моменти спільного часу, коли вони разом були біля води.