Друкарня від WE.UA

про вірші

навчися писати вірші

і в тебе все буде добре

ніщо і ніхто так не забере біль

як вірші

ніде ти не зможеш сказати про свою радість

крім вірша

де ти будеш казати те що

тебе надихнуло

як ти будеш вітати людей

без вітального віршика

навчися писати вірші

і забудь про все інше

забудь про людей

і віддайся творчості

вона тебе поглине і ти навіть не помітиш

радій поки живий

вмирай гордо

з віршем за пазухою

у мене є тґ-канал,іф ю вонт,звісно

https://t.me/romanivnavika

насправді,мені складно щось якочь писати на сто слів

у мене зазвичай і п'ятдесяти нема,а тут цілих сто

якщо вам дійсно сподобалося,то поставте хлопавку

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Вікторія Осеньчук
Вікторія Осеньчук@romanivnatori

2Довгочити
228Перегляди
На Друкарні з 28 квітня 2023

Більше від автора

  • Вбивця-ведмідь

    коротка історія про вбивство у костюмі ведмедя

    Теми цього довгочиту:

    Вбивства

Це також може зацікавити:

  • v.b | Грандбатько | цикл “абразія“

    Пливе крізь пам’ять човен дитинства, а в ньому — погляд діда, тиша поля і тужні струни бандури. Цей вірш — не про смерть, а про присутність, що не зникає. Про голос, що досі веде тебе селом, крізь осінь, крізь роки, крізь себе.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Полотно

    Розірвані папери, забруднені засохлою фарбою, розкидані усією кімнатою, а старезний комод укрив під собою втомлені пензлі. Сухий солодкуватий аромат заполонив кімнату, як і пилюка, що обійняла кожну щілину.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (1)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • v.b | Грандбатько | цикл “абразія“

    Пливе крізь пам’ять човен дитинства, а в ньому — погляд діда, тиша поля і тужні струни бандури. Цей вірш — не про смерть, а про присутність, що не зникає. Про голос, що досі веде тебе селом, крізь осінь, крізь роки, крізь себе.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Полотно

    Розірвані папери, забруднені засохлою фарбою, розкидані усією кімнатою, а старезний комод укрив під собою втомлені пензлі. Сухий солодкуватий аромат заполонив кімнату, як і пилюка, що обійняла кожну щілину.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія