Друкарня від WE.UA

покірність



він так лихо вдивлявся в її пустий погляд,
наче намагався просочити її своїм злом,

а вона була і не проти.
продовжувала пустіти, аби тільки вдовольнити його лихість.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
jinikamin
jinikamin@jinikamin

мистецтво створює несказанне

238Прочитань
1Автори
4Читачі
Підтримати
На Друкарні з 4 вересня

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • Розповідь: Сімейна вечеря отворів

    Я стою біля вхідних дверей. Будинок здається знайомим, навіть занадто, але я тут уперше. Пам'ятаю, як зійшов із потяга і ось я тут. Холодний вітер завиває поміж дерев, наче мідні труби. Де мій багаж? За дверима чується якась метушня, напевно, мене помітили, спробую втекти.

    Теми цього довгочиту:

    Трилер

Коментарі (2)

Твої вірші незмінно приголомшують. (Мені навіть доводиться деякий час збиратися з думками, щоби їх прокоментувати.)

Це також може зацікавити:

  • Розповідь: Сімейна вечеря отворів

    Я стою біля вхідних дверей. Будинок здається знайомим, навіть занадто, але я тут уперше. Пам'ятаю, як зійшов із потяга і ось я тут. Холодний вітер завиває поміж дерев, наче мідні труби. Де мій багаж? За дверима чується якась метушня, напевно, мене помітили, спробую втекти.

    Теми цього довгочиту:

    Трилер