покірність



він так лихо вдивлявся в її пустий погляд,
наче намагався просочити її своїм злом,

а вона була і не проти.
продовжувала пустіти, аби тільки вдовольнити його лихість.


Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
jinikamin
jinikamin@jinikamin

мистецтво створює несказанне

236Прочитань
1Автори
4Читачі
Підтримати
На Друкарні з 4 вересня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Доля родин після репресій

    Там, удома, на землях безбатчених,Вітер ніс порожнечу й жах,Вороги їхні хати спалили,А їхні імена стерли в прах.На полях, де колись сміялися,Де жнива золоті цвіли,Лиш мовчання стояло, мов кам’яне,Лиш мовчання, мов тіні війни.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (2)

Твої вірші незмінно приголомшують. (Мені навіть доводиться деякий час збиратися з думками, щоби їх прокоментувати.)

Вам також сподобається

  • Доля родин після репресій

    Там, удома, на землях безбатчених,Вітер ніс порожнечу й жах,Вороги їхні хати спалили,А їхні імена стерли в прах.На полях, де колись сміялися,Де жнива золоті цвіли,Лиш мовчання стояло, мов кам’яне,Лиш мовчання, мов тіні війни.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія