Це саме той випадок, коли я майже фізично не хотіла дочитувати книгу, бо вона настільки — прекрасна! Так, саме прекрасна. Не просто цікава чи захоплива, а книга, яка змушує затримуватися на кожній сторінці, щоб насолодитись кожним словом. Історія, що зачіпає глибокі питання про життя, свободу та … ще багато про що, так ;)
Історія, яка відгукнеться кожному, от чесно. Адді, головна героїня, — молода дівчина, вона прагне не просто існувати, а справжнього життя, не піддаючись примхам батьків чи суспільства. Вона хоче бачити світ і відчувати його, а не просто кліпнути очима і зрозуміти, що все скінчилося.
Це книга — роздуми, про життя, смерть, любов і, звісно, свободу.
Ідеї сильніші за спогади. Вони як бур'ян — завжди знайдуть спосіб пробитися.
Роман про те, як навіть у найтемніші моменти нашого життя ідеї можуть давати силу й надавати сенс.
Все починається в 1714 році, коли молода дівчина продає свою душу за свободу та вічне життя. Але разом із цією угодою вона отримує прокляття: її забудуть усі, кого вона зустріне на своєму шляху. «Березень такий мінливий. Шов між зимою і весною», — ці слова чудово відображають подорож героїні, між минулим і майбутнім, між надією і розчаруванням. Але все змінюється, коли через триста років вона зустрічає юнака, який здатен її пам’ятати. Це, мабуть, один із найсильніших моментів роману, коли реальність стикається з магією.
«Незриме життя Адді Лярю», це цитата за цитатою, які неможливо не виписати та не зберегти: «Краще рости самотньо просто неба. Це ліпше, ніж стати дровами, які згорять у чужій печі». Адді вибрала свободу, навіть якщо це означало невидимість для всіх, кого вона зустрічала.
Ще цитата, повз яку я не пройшла, бо обожнюю фотографію, але скільки в ній брехні… правда?
Усі вважають, що фотографія передає правду, але по-справжньому це дуже переконлива брехня.
Рекомендую цю книгу всім, а особливо любителям містики та романтичної драми — вона точно не залишить вас байдужими!
Долучайтесь до моєї спільноти в Pinterest та Instagram.
