!!Спойлери до 1 та 2 сезону відсутні!!
У 2021 році відбулася прем'єра серіалу "Гра в кальмара", який миттєво здобув величезну популярність серед широкої аудиторії. У центрі сюжету глядачі спостерігають за подіями, що розгортаються на віддаленому острові, де зібрано 400 людей з величезними боргами та які отримують пропозицію змагатися один з одним за "легкі" гроші у дитячих іграх. Однак, як виявляється, все далеко не так просто, адже вибування з гри означає неминучу смерть.
Серіал безумовно підіймає низку важливих соціальних проблем, таких як капіталізм, корупція, бідність та соціальні ролі, однак також цікаво поглянути на нього через призму психології.
Кожна нова гра розпочинається з того, що гравців доставляють на острів, проводять огляд і надають їм однакові зелені костюми з вишитими номерами на них. Це важливий момент, адже ці дії неусвідомлено можуть впливати на подальшу поведінку учасників.
У психології натовпу існує таке поняття, як ефект анонімності або деіндивідуалізації, що розглядається як соціально-психологічне явище, коли на поведінку та мислення людини впливає присутність великої групи людей, зібраних разом. У таких умовах механізми гальмування у людей ослаблюються, і вони можуть виявляти поведінку, яку за інших обставин зазвичай не демонструють.
Сучасні психологи описують цей стан свідомості як деіндивідуалізацію, тобто втрату відчуття особистісної ідентичності та послаблення обмежень щодо поведінки, яка не відповідає внутрішнім нормам людини. Це може статися через знижене почуття відповідальності, емоційне "зараження" або прагнення до конформізму - прийняття загальних норм і моделей поведінки групи.
У серіалі ми бачимо, що усі гравці мають лише номери, що дозволяє організаторам знеособити їх, створюючи атмосферу, де вони сприймаються лише як елементи системи. Інші учасники починають ставитися один до одного менш гуманно, сприймаючи один одного як суперників, а не як людей зі своїми історіями.
Та ж сама ситуація й з охоронцями. Люди в червоних костюмах також анонімні через маски й відсутність індивідуальності. Це допомагає їм слідувати наказам, навіть коли вони жорстокі, оскільки вони стають "гвинтиками" системи. Маска дає їм захист від докорів сумління та суспільного осуду.
Основним фактором деіндивідуалізації є анонімність, яка в "Грі в кальмара" є одним із ключових елементів, які впливають на поведінку учасників, створюючи умови для дегуманізації, маніпуляцій та посилення насильства. Все, що ускладнює ідентифікацію членів групи, підсилює цей ефект, чим більше анонімними є учасники групи, тим менша ймовірність того, що вони будуть нести відповідальність за свої вчинки.
Таким чином, анонімність сприяє безвідповідальній, антисоціальній поведінці (вандалізм, агресія, вбивство тощо). У натовпі більшість людей не виділяються як окремі індивідууми, вони з'єднані між собою і, в певному сенсі, втрачають свою особисту ідентичність. Натомість якщо люди усвідомлюють, що їх можна легко ідентифікувати, це допомагає зберігати почуття власної індивідуальності та стимулює до більш відповідальних вчинків.
Французький вчений Лебон був першим, хто помітив, як змінюється поведінка людей у натовпі. Анонімність призводить до втрати внутрішнього контролю, самоідентичності та відповідальності за поведінку. Умови, що підвищують анонімність, мінімізують занепокоєння щодо оцінки з боку інших і послаблюють нормальний контроль, заснований на почутті провини, сорому чи страху.
Як і Лебон, американський психолог Фестінгер визначав деіндивідуалізацію як втрату індивідуальності через занурення в натовп. Однак, на його думку, ця індивідуальність не замінюється колективним розумом. Скоріше, деіндивідуалізація просто звільняє людину від звичних моральних обмежень.
Один із впливових експериментів американського науковця Зімбардо демонструє ефект деіндивідуалізації.
Дослідники анонімно одягнули одну групу учасників у великі лабораторні халати і капюшони, а контрольну групу - у звичайний одяг з бейджиками з іменами. Перед учасниками було поставлено завдання, схоже на завдання експерименту Мілгрема - бити струмом так званого учасника до тих пір, поки дослідники вимагатимуть цього від них. Насправді удари були фальшивими, а роль "жертви" виконувала асистентка експериментатора. Учасники, яких не можна було ідентифікувати, завдали майже вдвічі більше ударів, ніж інші. Це свідчить про те, що зменшення ідентифікації призводить до значного збільшення агресії. Такий результат підтверджує теорію про те, що втрата індивідуальності може призвести до антисоціальної поведінки, яку іноді проявляють групи.
Психологи також пояснюють явище деіндивідуалізації тим, що ключовим когнітивним фактором є зниження рівня самоусвідомлення. Коли людина не має достатнього усвідомлення себе, вона не сприймає себе як окрему особистість і не орієнтується на власні внутрішні цінності та норми поведінки. Можна навіть стверджувати, що такі люди відмовляються від своїх цінностей і стандартів, ставши "жертвами" впливу ситуації, в якій опинилися.
У контексті “Гри в кальмара” учасники стають номерами, а не людьми з іменами, що веде до зниження їх самосвідомості і відповідальності за дії, полегшуючи прийняття аморальних та жорстоких рішень.
Стаття базується на таких наукових джерелах:
1. Деіндивідуалізація у великих спільнотах. URL: https://stud.com.ua/68889/psihologiya/deindividualizatsiya_velikih_spilnotah
2. Deindividuation in Psychology: Definition & Examples. URL: https://www.simplypsychology.org/what-is-deindividuation.html
3. The Psychology Behind "Squid Game". URL: https://www.psychologytoday.com/us/blog/overthinking-tv/202110/the-psychology-behind-squid-game
