У першій серії аніме “Туалетний хлопчик Ханако” головна героїня просить привида виконати її найбажанішу мрію: отримати взаємну відповідь на почуття від хлопця, який їй подобається. Цікаво, що Яшіро бачила його лише один раз, ніколи не спілкувалася і навіть не знає ім’я парубка. Єдиним зв'язком між ними є вчинок хлопця, який повернув їй загублений пенал.
Чому ж ми, як і Яшіро, іноді відчуваємо симпатію і навіть закоханість до людей, які дарують нам крихту уваги?
Провівши невелике теоретичне дослідження, можна виділити декілька основних причин, які пояснюють таку закономірність:
1. Відчуття самотності.
Усі ми хочемо, щоб нас любили, цінували, помічали та піклувалися, але коли ці потреби не задоволені зароджується глибоко вкорінене бажання до емоційної близькості, самотність.
Відчуваючи бажання закрити цю внутрішню порожнечу, ми приймаємо будь-яку увагу, яку отримуємо, незалежно від того наскільки шкідливою чи поверхневою вона може бути, і тому наш відчайдушний розум сприймає це як знак симпатії. У цей момент ми схожі на голодну людину, яка хапає скибку хліба, не зважаючи на її якість.
2. Ідеалізація.
Відсутність інформації про людину може стимулювати нашу уяву, змушуючи заповнювати прогалини власними фантазіями. Це може призвести до того, що ми будемо приписувати цій особі думки та якості, яких насправді немає, створювати ідеальну фантазію, яка може не відповідати реальності. Така стратегія є неймовірно привабливою та солодкою, але шкода, що несправжньою та шкідливою, в першу чергу, для нас самих, оскільки така проєкція може розвинути нездорову залежність від об'єкта своїх фантазій.
3. Попередній досвід.
Маючи багаж негативного досвіду, невдачі у романтичних починаннях чи роки насильницьких стосунків люди, які не отримували достатньо любові та уваги, можуть відчувати дефіцит емоційної підтримки. І тому коли хтось виявляє до них прихильність, навіть незначну, це може здатися дуже цінним і рідкісним та призвести до відчуття закоханості в цю людину, що, як наслідок, робить нас уразливими, розмиває особисті кордони й занижує стандарти щодо того, як ми дозволяємо іншим ставитися до нас.
4. Самооцінка.
Самооцінка не лише визначає наше ставлення до себе, але й значно впливає на те, як ми будуємо стосунки з іншими людьми.
Люди з низькою самооцінкою часто мають негативні переконання щодо себе, які можуть призвести до того, що вони відчувають себе негідними любові, і тому будь-яка увага з боку іншої людини може здатися їм дуже цінною, тому що це суперечить негативним переконанням. Будь-який жест доброти чи ввічливості буде сприйматися як ознака романтичного інтересу або зацікавленості, що, в результаті перетворюється на почуття закоханості та емоційної прихильності.
Важливо пам'ятати, що почуття любові та уваги до себе не повинні залежати від інших людей. Кожна людина гідна кохання та поваги, незалежно від самооцінки, думок інших чи минулого досвіду. Цінуйте себе більше, ніж мінливу увагу інших та зосередьтеся на щирих й глибоких стосунках.