Тут я спробую підняти кілька тем для майбутніх чи починаючих відвідувачів спортзалів. Якби чогось не вистачало, то пишіть в коментарях.
Речі, котрі має знати, кожний відвідувач спортзалів.
1. Твоє херове відновлення після тренувань дасть тобі в бубен тоді, коли найменше очікуєш.
2. Якщо намагатись виконати кожне повторення якомога технічніше – результати приємно здивують, а травм буде менше.
3. Або ти якісно розминаєшся, або дорого лікуєшся.
4. Амінокислоти не працюють, якщо з харчуванням повна срака.
5. Після станової тяги і присідань спина не повинна боліти. Якщо болить – переглянь пункти 2 і 3.
6. Крепатура це не ознака вдалого або невдалого тренування. Взагалі це не показник будь-чого.
7. Планка не качає твій прес, а махи ногами гузно. Ось так.
Навіщо піднімати важке?
Крім очевидного плюсу до карми і розповідями за пивасом в генделику: «та я тут, уася, таку вагу підняв, шо просто атас...», ніхто не відміняв силові показники. І нейроендокринну адаптацію.
Н.А. Це зміни в організмі, котрі впливають на нервову та гормональну системи. Якщо простіше: тіло стає більш адаптивним до стресових навантажень і виробляє необхідні тобі гормони. Що в свою чергу впливає на ріст і якість твоїх м‘язів та запобігає зниженню гормонів. Так-так, саме тому задниця твоя округляється так, як треба, а об‘єми в талії зменшуються.
І саме це одна з причин, чому від деяких вправ тебе все болить, а бажані результати, як були на лінії горизонту, так там і залишились.
Організмом такі тренування сприймаються, як екзогенна гормональна терапія (типу прийому стероїдів) але без паскудних побічних ефектів. Зате з бажаними результатами.
Важка вага це, звісно, далеко не єдиний доступний спосіб викликати Н.А, але дієвий. А от ізольвані вправи якраз таки не дієвий спосіб. Проте, про це вже іншим разом.
Плюси тренування зранку:
1. Ти більше заї**шся за день. Значить раніше ляжеш спати, без різної фігні типу: ще одну серію і все. Ну ж знаєш, що від‘їдеш і не додивишся? Знаєш. Раніше від‘їдеш – більше поспиш. Більше поспиш – ай молодець!
2. Сніданок найбільш важливий прийом їжі. Але біда в тому, що багато людей зранку харчуватись не хочуть взагалі. Або через силу, або ніяк і терплять до обіду. Одна з причин потім йти до сімейного лікаря і брати направлення до гастроентеролога. Ранковий кросфіт виправляє цей недолік, викликаючи сильний апетит після інтенсивного тренування. Головне щоб овочі та м‘ясо лежали ближче, ніж солодке...
3. Ти менше звертаєш увагу на різних мотиваційних недоумків. Камон, ти вже не спиш, а тренуєшся (навіть не так важливо де, як сам факт) – яка тобі ще потрібна мотивація?! Ти вже тут.
4. Ефективність та розминка. За роки тренерської діяльності можу сказати наступне: люди котрі тренуються зранку – роблять більший об‘єм за тренування. І вони краще розминаються. Ти приходиш на тренування ще сонним, швидше за все. Не прилітаєш замаханим з роботи і не поспішаєш додому готувати вечерю та вкладати дітей. Тож, розминаючи суглоби ти намагаєшся прокинутись. А сонливість не дає тобі поспішати. Звісно, винятки є, але мову веду про адекватну більшість. Як наслідок: краща розминка, відсутність стресового багажу впродовж робочого дня у вигляді: як мене це все за...кхм...дістало — дозволяють тобі тренуватись більш ефективно. І гормональний рівень зранку кращий, але то не для гуманітаріїв. Просто пропустіть цей рядок.
Варто сказати, що в кожного свої переваги, коли краще підтримувати своє здоров‘я фізичними навантаженнями. Проте, якщо ти сумніваєшся або не знаєш – рекомендую тобі поставити будильник на 6:30 ранку...
Мʼязи кора.
М‘язи кора – одна з фундаментальних речей, над котрими потрібно працювати. І справа не так в естетичному вигляді, як в результатах. Кор задіяний майже в усіх базових вправах, тому його укріплення це фундамент хорошої фізичної підготовки.
На фото момент підсідання під штангу при взятті на груди. Ось один з прикладів гарно розвиненого кору. В іншому випадку – штанга полетіла б вниз, а хребці в... ну не будемо про погане.
І так, правильна станова, присідання чи будь-яка базова вправа допоможуть в укріпленні кору. Головне тримати поперек, ягодиці і прес в напруженні. Після тренування розслаблятимешся.
Біль в попереку vs присідання зі штангою.
Про користь присідання з вагою сьогодні не буду. Кому треба – той знає, а дурному не поясниш, нехай бігає трусцою і махає ногами, то теж корисно (це я без сарказму). Одразу з висновку. З нормальною технікою і здоровою спиною болі не повинно бути. Тобто від присідань спина НЕ болить. Якщо все ж біль є:
- Погана техніка.
- Погана спина.
Тому не халтур на розминці й заминці та вчись присідати нормально. Роби, як каже тренер, щоб не довелось потім робити, як скаже вертебролог.
Про тренування з поперековими грижами й протрузіями можу зробити окремий допис, якщо комусь це цікаво чи, борони Господь, знайомо...
Всім добра!
P.s Не в запаленому стані протрузії та поперекові грижі не болять. Так, ти можеш їх мати і не знати про них. Особливо, якщо багато сидиш, важче світлого микулинецького ти ніц не піднімаєш, і тобі до сорока ближче, ніж до двадцяти. І чим більше зайвої ваги... ну, тут ясно. Або будуть, або є вже. Живи тепер з цим...