Бобри поговорили з Антоном, молодим славутичцем, який пише та редагує статті про своє місто в Вікіпедії.
Усе це я годинами, часто вночі, сидів, шукав, переписував, і зберігав.
Мотивація.
Станом на січень 2026 року стаття про Славутич на Вікіпедії була, м’яко кажучи, у поганому стані.
Дуже велика частина історії була просто недорозказана. Та й сама по собі стаття не відповідала адекватним нормам і правилам проєкту. Ба більше - російськомовна версія мала деякі переваги. Тому це й стало тим, з чого я почав: треба було підтягнути сторінку до нормального вигляду, щоб було приємно дивитися. Преамбула, зміст, галерея, особистості, джерела, примітки - усе це я годинами, часто вночі, сидів, шукав, переписував, і зберігав.
Вже після цього я почав займатися наповненням статті інформацією. Основним розділом, звичайно, була історія, але багато чого було написано і про культуру, ідентичність, сучасність, та інше:
Була написана історія території до заснування Славутича: що тут було раніше, як використовувалася ця територія та чому саме її зрештою обрали для будівництва нового міста;
Після того, як я знайшов відповідні публікації та інтерв’ю з Паньковим, було окремо досліджено історію тимчасових поселень «Лісний» та «Якір» - від причин їх появи та будівництва до їхньої інфраструктури й подальшої долі;
Значно доповнено історію проєктування та створення Славутича: рішення про будівництво, організація робіт, особливості містобудування та формування квартальної структури міста;
Ранній розвиток міста та криза 2000-х років (закриття станції); Окремо додав 2010-ті роки, які фактично були майже відсутні в минулій версії сторінки;
Сьогодення.
Додав спротив та розвиток міста в 2022–2026 роках;
Розширено розділ про архітектуру та міський устрій: принципи планування, структуру кварталів, карту міст-будівельників, перейменування, вулиці та бульвари, появу 14-го Сіверянського кварталу та окреме дослідження проблеми походження назви Добринінського кварталу.
Значно доповнено матеріали про культуру, ідентичність та символіку Славутича. Зокрема, додано історію «Золотої осені Славутича», краєзнавчого музею, розвитку туризму, фестивалю «86», Білого Ангела та інших культурних явищ.
Для мене було важливо не лише перелічити ці речі, а й пояснити, чому вони з’явилися, яку роль відігравали та як допомагали місту формувати власну ідентичність.
Місце архітектури Славутича в Вікі.
Це все - неймовірно важливі деталі, про які майже ніколи не говорять.
Навіть коли я був на презентації нової книги «Архітектурний путівник Славутича» Євгенії Губкіної, що відбулася 10 серпня, мене вразило, наскільки багато матеріалу вдалося зібрати в одному виданні, і водночас у ньому не було жодного розділу про Чернігівський, Добринінський та Печерський квартали. Авторка пояснила, що через обмежений час вони вирішили зосередитися на найбільш видатних і відомих кварталах.
І для мене це показало, чому такі матеріали на Вікіпедії потрібні. Навіть у спеціалізованому виданні неможливо охопити абсолютно все, а менш відомі частини міста через це легко залишаються поза увагою. Їх вважають не настільки цікавими та красивими - і це стосується будь-якого аспекту Славутича, будь то історії, культури, економіки, політики, чи буквально будь чого.
Відсутність такої інформації для мене означало лише одне - мені доведеться створити окрему статтю «Архітектура Славутича»
Молода людина і Вікіпедія.
Мабуть дивно, але це важке питання. Можна сказати, що я почав займатися чимось подібним ще в 2023 році, коли заснував свій особистий проєкт по вивченню історії однієї гри, теж у форматі вікі.
Завжди пояснював причини тим, що в мене була сильна тяга до того, щоб ділитися своїми особистими знаннями. Я був давнім гравцем, і мені було так болісно дивитися на новачків у грі, які не знали її історії, та ще й могли розповсюджувати міфи, що я вирішив усе що в мене було скомпілювати та опублікувати.
Мене не відпускало відчуття того, що раз знаю я - значить повинні мати можливість знати й інші.
Через деякий час вже активно почав редагувати статті на самій Вікіпедії, особливо все що пов’язано зі Славутичем та заходом Чернігівської області, і найбільший свій внесок я зробив у період 2026 року.
Чи існують досі Вікі війни, дискусії редакторів енциклопедії?
Конкретно про Славутич - ні, і насправді на жаль.
Якщо було б більше активності, то було б більше правок, і, скоріш за все, непорозумінь та конфліктів. Але це не є чимось поганим. Навпаки: це призводить до дискусії та покращення матеріалу.
Стосовно самої Вікіпедії, то таке, звісно, було, особливо враховуючи що в мене є права «патрульного», які дають можливість перевіряти сторінки.
Найкращим рішенням в такій ситуації є не продовжувати війну, а написати користувачеві на особисту сторінку обговорення, а при неможливості вирішити ситуацію - звернутися до адміністраторів.
Взагалі сама спільнота авторів Вікіпедії дуже дружня.
Тут така річ, що якщо людина токсична, підходить до роботи з негативним настроєм, хоче створювати конфлікти - то вона ніколи не досягне чогось більшого на проєкті, як і ніколи не зможе отримати додаткові права користувача.
Причиною є те що на Вікіпедії головною метою є доповнення та покращення статей, чого можна досягти лише в нормальній атмосфері. Щодо спілкування, то це в більшості відбувається в Discord та Telegram.
Наскільки легко знайти потрібні матеріали для підготовки статей?
Тут, звичайно, усе залежить від того, над якою темою йде робота. Наприклад, мою нову статтю про «Готель Вікторія» я писав повністю за відкритими вебджерелами, всю інформацію було достатньо легко знайти. Але, наприклад, для статті про Білого Ангела мені доводилося ходити в архів міста - відповідних документів та рішень міської ради в публічному доступі не було.
Була й така ситуація, що відповіді від міської ради мені доводилося чекати більше місяця. І таке є, що треба ходити по бібліотеках в пошуках джерел.
Стаття вікіпедії про бібліотечний центр.
Це ще одна причина, чому я публікую все саме на Вікіпедії, щоб для базової інформації не доводилося довго чекати і кудись ходити, а щоб можна було просто відкрити Google, написати, зайти на вебсайт, і одразу прочитати.
Потреба в Вікіпедії як джерелі інформації.
Вікіпедія не зробить людину автоматично багатшою, здоровішою чи успішнішою.
Від того, що ви прочитали статтю про історію свого міста, у вас завтра нічого кардинально не зміниться. Але, можливо, після цього ви вже не будете просто проходити повз якийсь будинок чи пам’ятник, не розуміючи, що це таке.
Тобто користь тут не завжди практична. Це радше можливість знати трохи більше про світ, у якому ти живеш.
І в цьому, як на мене, і полягає головна відповідь.
Вікіпедія взагалі дає можливість за кілька хвилин дізнатися історію людини, міста, країни, винаходу чи навіть якоїсь абсолютно випадкової речі, яку ви побачили вперше. Можливо, дев’яносто відсотків цієї інформації вам ніколи не знадобиться.
Але десять відсотків можуть залишитися з вами надовго, змінити ваше ставлення до чогось
Ти можеш жити все життя, ніколи не відкриваючи жодного подібного тексту. Наприклад, про історію Славутича ти ніколи не цікавився тим, де ти живеш, як місто розвивалося, чому той Білий Ангел стоїть на площі, тощо. Так і живуть багато людей: моїх та ваших однолітків, знайомих, родичів, та незнайомців, яких ви бачите на вулиці. Це не є чимось життєво необхідним.
.. Ви можете ніколи в житті не використати інформацію про те, коли був заснований Славутич, хто його проєктував або чому він має саме такий вигляд.
Але мені здається, що цікаво розуміти, де ти живеш і що відбувалося навколо тебе до того, як ти тут з’явився.
І це стосується не тільки Славутича.
Тому я б не казав, що читання Вікіпедії є якоюсь необхідністю.
Воно просто розширює ваше уявлення про світ. А вже наскільки це корисно, кожен вирішує сам.
Ви обираєте читати те, що вам цікаво, так само як ви й живете так, як вам цікаво.
Бобри Славутича на фейсбуці
Телеграм - t.me/slavbobry
