Дупа, Арістотель та пляшка. Англійська – це жарт?

Більше матеріалів у телеграмі — NGO Media Bober

Дисклеймер: в тексті присутня нецензурна лексика й вульгарщина. Не лякаємо – просто раптом вам таке не до душі.

“Чому?” 

Саме це вчора запитав мій молодший брат, коли ми дивилися “Гаррі Поттера” в оригіналі. Близнюки Візлі заспокоюють головного героя: “Don’t bottle it up though, mate. Get it out”. Ставимо на паузу. Я пояснюю братові, що bottle up – це приховувати якісь почуття, не говорити чогось. По-борщагівськи – сцикувать.

Утім допитливість та інтерес до цього світу в мого брата ще не втратилися з віком, а тому справедливо отримую: 

 -А як це пов'язано із бутилкою?

¯\_(ツ)_/¯

Наступного дня вже й мене не можна було втримати й понад усе мені хотілося дізнатись, яким боком у цій фразі опинилася та “бутилка”. І, м’яко кажучи, я був шокований…

Дупа

Ага, саме вона. Як виявилося, в англійській мові є ціла низка слів та фраз, що походять з так званого Cockney rhyming slang. 

Сам сленг виник у Східному Лондоні. А Cockneys – це, відповідно, люди, що там проживали. Якщо точніше, це люди, що були народжені в межах території, де можна було почути дзвін церкви Сент-Мері-ле-Боу [1].

Лондон не завжди був настільки величезним і був з очевидно меншим noise pollution [2], а тому цілком можна уявити, що відголос дзвону був чутний на значну східну частину британської столиці. 

Лондонська еліта та яйця півня

Району, вулиці, алеї, річки зі словом Cockney в Лондоні не існує. Тож звідки в жителів столиці могло взятися подібне найменування? На жаль чи на щастя, у нас немає чіткої відповіді на це запитання [4 та 5]. Є декілька гіпотез, що пояснюють походження назви Cockney, але я хочу розкрити найпопулярнішу:

Уривок із “Хроніки міста” Базеля: “У місяці серпні, в році 1474-му, півень із цього міста був звинувачений і визнаний винним у злочині відкладання яєць та засуджений до спалення разом з одним зі своїх яєць на Кубленберзі, або міській площі, де церемонія відбулася в присутності величезного натовпу глядачів” [6].

Типове Середньовіччя: купа науково необґрунтованих і відверто абсурдних тверджень призводять до обвинувачень в поклонінні дияволу та публічних спалень. У цьому випадку засудили півня за … несення яєць. Це зараз ми знаємо, що таке взагалі неможливе ні за яких умов. Але тоді “cock’s egg” вважалося безжовтковим маленьким яйцем, що знаходили на фермах разом із іншими, “нормальними”, яйцями. Забавно, але зараз ці яйця називаються англійською “fart eggs”.

Ну добре, переплутали джерело цього безжовткового яйця. Але нащо вести того бідного півня до суду й прилюдно його страчувати після цього? 

Тут уже справа в міфології та у фольклорному значенні півневого яйця. Тоді ходила вустами така легенда, що подібні яйця є творіннями самого Сатани! 

"Захист у процесі доводив, що яйця, відкладені півнями, мають безцінну вартість для використання в певних магічних приготуваннях; що чаклун волів би мати яйце півня більше, ніж філософський камінь; і що Сатана використовував відьом для створення таких яєць, з яких виводилися крилаті змії, найбільш небезпечні для людства" [6].

Ну ви зрозуміли: якщо це яйце буде в підхожих умовах, з нього виросте чи то Cockatrice, чи то Василіск (різниця між якими досі є темою для дискусій) – монстри-дракони, що будуть дихати вогнем і знищувати все людство [7].

(٩(^ᗜ^ )و ´-)

Так, і ви оце не дивуйтеся, що над тваринами могли вести судове діло. Оно в Стародавній Греції навіть скульптури засуджувалися за вбивство й викидалися в море як спосіб покарання [8]. 

Та й взагалі, у цього півня навіть був свій адвокат! Порівняймо це з теперішніми часами: щороку вбивають більше шести мільярдів щойно народжених самців курчат [9]. І їх вбивають не через несіння яєць. І судового слідства не проводять. Їх вбивають просто через те, що вони існують. Адже півні – максимально невигідні економічно. Бо ми знаємо, що зараз вони НЕ несуть яєць. Іронічно.

З кінцем Середньовіччя та зі зменшенням впливу релігії подібні нісенітниці про вплив дияволів на тварин утратили свою вагу. Проте сталий вислів “cock’s egg” закріпився в позначенні яйця без жовтку. Фактично – непотрібного яйця. Саме такою “непотрібною”, “лінивою”, “неспроможною” була й еліта, що проживала в Лондоні. Відповідно, вони позначалися як “cokenei”, що було синонімом до “розбалуваної дитини”. Столиця – місце, де зосереджуються вершки суспільства; у них з народження присутні незліченні багатства – без потреби робити якусь реальну працю. Знову ж таки, це не стовідсотково доведений факт, але існує популярне припущення, що ось це “cokenei” – яке походить від “cock’s egg” – не дожило у вжитку до наших часів, але тепер використовується як найменування жителів/ьок Східного Лондону. Іронічно, що нині все навпаки: у популярній культурі британські Cockneys зображуються грубими представниками робітничого класу. Це логічно, оскільки Індустріальна революція (батьківщиною якої була саме Англія) змусила багато сільського населення мігрувати до індустріалізованих міст через небачене підвищення продуктивності агрокультурної промисловості та зменшення кількості рук, які були потрібні дляткацького верстату.

Невеличкий підсумок: у нас є Cockneys (“півневі яйця”), що проживали десь біля церкви на сході Лондону. І от на якомусь моменті вони починають спілкуватися таким собі “римованим сленгом”. Спочатку це були не всі кокніси, а доволі специфічний прошарок. Більшість теорій сходяться на тому, що цим прошарком був саме криміналітет.

“Мусора”

Справа в тому, що 1829 року у Лондоні починає діяти The Metropolitan Police – перші офіційні поліцейські сили в місті. Зараз складно уявити життя без подібних служб, а особливо у великих містах. Але зі збільшенням населення влада дедалі більше намагалася врегулювати кримінальне життя центру найбільшої імперії.

Традиційно це були парафіяльні констеблі (так називався найнижчий поліційний чин). Вони були зобов’язані затримувати всіх, кого звинувачували у тяжких злочинах, і доставляти їх до судді. Вони лише несли загальну відповідальність за підтримання порядку, але від них не вимагалося розслідувати або переслідувати злочини. Їхня робота здебільшого була пасивною; вони відповідали на запити жертв або розпорядження суддів. 

Також були й нічні вартові, що патрулювали вулиці з 9-10 вечора й аж до сходу сонця та повинні були перевіряти всіх підозрілих осіб. Роботу вартових координували констеблі з їхніх баз у вартових будках, що мали камери для утримання затриманих підозрюваних на ніч [10].

У середині XVIII століття почали з’являтися магістратські суди в Лондоні, які вже займалися розслідуванням кримінальних справ. Перший був заснований у 1740 році Томасом де Вейлем у його ж будинку. Тут він одночасно виконував обов’язки судді та присяжного (what the f), тому не дивно очікувати того, що такі процеси були схильні до хабарництва й корупції. Як зауважив політик Горацій Волпол, офіцери правосуддя – “найбільші злочинці в місті” [11]. 

Крч, система досі була не до кінця ефективною, тож криміналітет процвітав попри всі намагання цьому перешкодити (і хоча суди почали покращувати ситуацію, але нестача офіційної поліції все одно відчувалася) [12]. Що цікаво, англійська еліта тривалий час негативно ставилася до ідеї державно врегульованої внутрішньої “армії” через приклад завжди ворожої до них Франції, яка вже з XVIII ст. мала державну поліцію, очевидно, як інструмент тиранічної влади. Англія ж все-таки за свободу (чи принаймні інтереси місцевих буржуїв, а не централізованої тиранії)!. Так? [13].

Цей момент настав 1829-го року. Справу бере в руки держава. Усі попередні домовленості між криміналами та місцевими прото-поліцейськими силами більше не діють, криміналів справді ловлять, і дістається їм не солодко. З’являється термінова потреба якось маскувати обговорення всякої нелєгальщини й заміняти звичні слова на щось інше, аби не дати знати іншим про свої плани. Думаю, у багатьох було таке в дитинстві, коли придумуєш слова, щоб не говорити матюків 😱 Тільки тут чувачки та чувачели придумали щось більш заплутане. Хай живе анархія! 

Припустімо, нам треба зустрітися на сходах. Існує усім відоме слово “stairs”. Криміналюги-кокніси не хочуть казати це слово прямо, а натомість беруть усталену фразу, яку також усі знають: “apples and pears”. Тепер спробуйте скласти їх разом. Вимовіть їх – “pears” та “stairs” римуються (якщо говорите з британським акцентом). Але це тільки перший етап у формуванні cockney rhyming slang. На завершення нам ще треба упустити останні слова й залишити лише перше. У цьому випадку – “apples”. Тобто замість “Let’s meet down on the stairs”, буде “Let’s meet down on the apples”. Звучить доволі дивно, але шо поробиш. Невеличка ремарочка: сленгу правила не зовсім писані, а тому не завжди останнє слово фрази відкидається й використовується повна конструкція, але про це потім.

Більшість погоджується з тим, що такий стиль мовлення з’являється приблизно в 1840-х. Далі він швидко підхопився торговцями й потихеньку ввівся в звичне мовлення середньостатистичного кокнійця та кокнійки.

Бл*ть, ти колись уже розкажеш про ту “бутилку” й Гаррі Поттера?

Щиро прошу вибачення та дякую за вашу терплячість.

Сподіваюсь, ви не забули про те, як починався цей текст : ) Там була фраза “bottle up” та згадка про “дупу”. Тож звідки рима?

Гм-гм, існує таке вульгарне сленгове слово в англійській як “arse”, що буквально означає “дупа”. І власне, кокнівські винахідники шифрів придумали замінити “arse” на “bottle and glass”. Промовте вголос - дійсно римується (але кажіть “ґлааас”, як казали б кокнівці, а не нью-йорківське “ґлес”). І, як уже ми побачили на прикладі stairs та apples, останні слова відкидаються й залишається лише найпервісіньке – у цьому випадку “bottle”. 

На відміну від apples, bottle позначає лайку, і, думаю, ми на власному досвіді знаємо, наскільки часто остання використовується замість звичних слів :D

Відповідно, це слово настільки прижилося серед кокнівських мовців, що з нього почали навіть будуватися цілі collocations (словосполучення) і фразеологізми. Отже… “To lose your bottle” – загубити п’яту точку, або просто – обіcр*тись. З плином часу всі ці вислови – “bottle it”, “bottle up”, “lose bottle” – набули сенсів “боятися”, “приховувати” тощо (хі-хі, насправді є ще теорії щодо походження цих фраз, але зв’язок з римованим сленгом найбільше зустрічається на просторах інтернету).

“Бутилка” стала таким собі втіленням сміливости аж настільки, що “have a bottle” набуло значення бути готовим/ою діяти, мати залізні нерви, бути хоробрим/ою. Коротше, наші метафоричні “залізні яйця” = їхня “бутилка”, тобто ср*ка (в англійській balls має синонімічне значення). Сумно насправді використовувати подібний приклад, адже це очевидний наслідок патріархального суспільства й експлуатації чоловічого статевого органу в нашій мові як чогось асоційованого з “маскулінними” рисами сили, рішучості, сміливості тощо. Автор щиро впевнений, що ці риси мають бути переосмислені нашим суспільством ASAP!!! 

Думаєте, весь треш позаду? Нітушки. Можливо, чули про такого давньогрецького філософа Арістотеля? Так от, не повірите, але він також залучений у цій історії. І як приємно він вписується в цьому тексті після вставочки про сексизм і гендерні стереотипи!

Якщо всім навколо вже стало зрозуміло, чим насправді є та “bottle” (навіть не договорюючи “and glass”), то треба придумувать шось нове. От і виходить, що Aristotle (промовляючи по-британськи) дуже добре римується з bottle. Скорочуємо, й виходить aris. Уявіть: рима на риму – ціла метарима!! Геніальне нашарування різних культурних спадщин! І знаєте, порівняння цього чувака зі ср*кою дуже навіть звучить справедлим, зважаючи на мізогіністичність та сексистську натуру Арістотеля, про що я власне й писав у попередній статті : - )

І, звичайно, Cockney slang має й інші вислови, окрім apples and pears і bottle-aris, які досі живуть у мові й є зрозумілими для (щонайменше) носіїв з Британії. Можете самі зробити рісьорч або хоча б глянути на отакий сайт https://cockneyrhymingslang.co.uk, де люди голосують, чи слово є справжнім (класичним) Cockney чи так званим Mockney. Mockney – це коли слово спеціально видумують під стиль [римована конструкція мінус усі слова, крім першого], бо mock – це насмішка, а в цьому випадку – насмішка над класичною римою кримінальних східних лондонців. Та як взагалі хтось посмів це зробити!

Приклади інших рим кокнісів:

• Dog (and bone) – telephone, що скорочується до просто “dog”.

Напр. “She’s been on the dog and bone all morning”

• Bubble (bath) – laugh

Напр. “You're having a bubble ain't ya?”

• Loaf (of bread) – head

Напр. "Use your loaf, kid”

• Porky (pies) – lies

Напр. "Don't tell porkies" 

• Donkey’s (ears) – years

Напр. “It’s been donkey’s ears since I saw you last”

• Scooby (Doo) – clue

Напр. “Ain’t got no scooby, maaaan”

Висновок

Правосуддя ніколи не було ідеальльним. Пів тисячоліття тому спалили півня через тємкі з сатаною. Пізніше найбільша імперія почне вводити поліцейські сили у своїх колоніях задля контролю корінного населення та рабів. А зараз Портнов судить наших журналістів за наклеп, перебуваючи за кордоном…

А, так: “Гаррі Поттер” – аху*нна франшиза, англійська – нєв’єб**на мова, а кокнійські кримінали п***ц винахідливі. І ставити більше питань “Чому?”– дуже важливо й прикольно!!