Взагалі я не люблю ці сентименти.
Дружні теплі обійми,
Це однозначно не про мене.
Мені здається не вмію любити.
Та іноді хочеться щоб інші...
Щоб інші мене любили,
Іноді зовсім рідко...
Хочеться просто посидіти поряд
Із кимось кому не плювати,
Кому хоч трохи цікаво зі мною.
Хто буде слухати мої божевільні ідеї,
Буде розглядати мої малюнки,
Або просто дивитися зі мною дурні серіали.
Хочеться іноді, щоб тепло на мене дивились,
Таким теплим поглядом, як чашечка чаю.
Щоб я обпекла язика, бо ти п'єш тільки такий...
Хочеться просто сидіти поряд,
Мовчки у симфонії тиші,
Просто дивитися одне одному в вічі,
Нічого не бачити й не чути,
Просто знати, що я не одна.
Взагалі мені огидні ці доторки,
Але хочу відчути теплі пальці
На своєму тілі: руках, чи обличчі.
Просто хочеться погуляти,
Як тоді, коли все було добре,
Коли ми були молодші та веселіші,
А не як зараз, похмурі і втомлені...
Віршик присвячений одній людині, якщо прочитає то певно здогадається)) (якщо читаєш, то хочу сказати, що ти собака, боя теж хочу кавун)
