Середній коридор:  бачення залізничної незалежності Центральної Азії

Середній коридор є більш короткою та вільною від санкцій альтернативою Євразійському Північному коридору, який проходить через Транссибірську залізницю, Трансманьчжурську залізницю, Трансмонгольську залізницю та Байкало-Амурську магістраль. Раніше, у травні, було домовлено про створення спільного підприємства між Казахстанськими залізницями та сінгапурською компанією PSA International, щоб ще більше прискорити процес, який дозволить залізницям Центральної Азії та Казахстану взяти на себе провідну роль у логістиці євразійської торгівлі.

Прагнення країн Центральної Азії до геополітичної та геоекономічної незалежності ще більше зросло в останні місяці після війни в Україні та послаблення впливу Росії в регіоні. До війни російський маршрут забезпечував понад 90% залізничних перевезень між Європою і Далеким Сходом, але зараз, коли санкції зменшили обсяги перевезень Північним євразійським коридором на 40% минулого року, підтримка Середнього коридору зростає. Подібно до стародавнього Шовкового шляху, з яким його часто порівнюють, Середній коридор – це скоріше мережа взаємопов'язаних маршрутів, ніж єдиний, чітко окреслений коридор.

Головна артерія проходить через Казахстан, Узбекистан і Туркменістан, перетинає Каспійське море до Азербайджану, Грузії та Чорного моря на шляху до Європи: загалом близько 4250 км залізничних ліній і 500 км морського транспорту. Альтернативні шляхи включають маршрути через Іран і Туреччину, які не потребують поромів. Це приблизно на 2 000 км менше, ніж Північний євразійський коридор, а також (якщо все піде за графіком) заощадить транзитний час приблизно на тиждень – або понад три тижні, якщо порівнювати з південним морським маршрутом, який проходить через Суецький канал.

Водночас мінуси Середнього коридору включають складну логістику та потенційну нестабільність у багатьох країнах на цьому шляху, особливо в Ірані, який, як і Росія, є країною під санкціями. Але навіть попри це, деякими маршрутами товари їздять вже кілька років. Минулого року територією TITR через Казахстан пройшло близько 1,5 мільйона тонн вантажів, що вдвічі більше, ніж у 2021 році.

Середній коридор – це не просто короткий шлях, який заощадить гроші для всіх учасників, це життєво важлива підтримка торговельних зв'язків, що пролягають через Росію, для всього регіону, який традиційно покладався на Євразійський північний коридор для свого імпорту та експорту, а зараз страждає від політичної дестабілізації цього маршруту. Крім того, збільшуючи важелі впливу Центральної Азії як на Росію, так і на Китай, і захищаючи стратегічні зв'язки з Європою, Середній коридор може стати опорою політичної незалежності для Казахстану і його сусідів, які намагаються орієнтуватися в мінливому геополітичному кліматі у відносинах між Росією і Китаєм.

Джерело: Railway Technology