Минуло дев’ять тижнів від початку війни з Іраном. Формально перемир’я ще діє, однак Ормузька протока й далі фактично заблокована, а мирна угода так і не досягнута. Термін, упродовж якого американський Конгрес мав надати дозвіл на продовження війни, завершився без ухвалення рішення. Незалежно від того, чи завершиться конфлікт переговорним шляхом, чи бойові дії відновляться, війна вже показала системну слабкість світової логістики: майже всі головні торговельні маршрути між Азією та Європою були перервані або заблоковані, за винятком одного — Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, або Середнього коридору.
Північний коридор через територію Росії залишається закритим для західних перевізників через санкції, запроваджені після вторгнення Росії в Україну. Південні іранські порти, які вели до Індійського океану, зазнали ударів. У Червоному морі з 2023 року зберігається загроза атак хуситів, через що обсяги перевезень і кількість суден скоротилися вдвічі порівняно з 2022 роком. На цьому тлі Середній коридор, який поєднує Центральну Азію та Китай з Європою через Каспійське море, Південний Кавказ і Туреччину, перетворився на найстабільніший і найбезпечніший шлях між Сходом і Заходом.
Війна з Іраном виходить далеко за межі Близького Сходу. Саме повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало поштовхом до активного розвитку Середнього коридору. Його вантажообіг зріс із приблизно 800 тисяч тонн у 2019 році до 4,5 мільйона тонн у 2025-му, коли перевізники шукали альтернативу північному маршруту. Тепер, коли і південний варіант майже втрачено, Середній коридор із запасного варіанту фактично став основним. Для Казахстану й Азербайджану, які є ключовими опорними державами цього маршруту, це означає економічні вигоди та зростання стратегічного значення.
Водночас конфлікт створює нові ризики. Постачання нафти до Ізраїлю під час війни з Іраном не є нейтральною позицією, навіть якщо обидві країни намагаються зберігати обережність. Конфлікт у регіоні вже створює пряму небезпеку для маршрутів і об’єктів Середнього коридору. Попри це маршрут продовжує працювати, однак географія війни дедалі більше стискає простір навколо нього.
За останній рік адміністрація Трампа зробила помітні дипломатичні кроки в Південному Кавказі та Центральній Азії. Проте законодавча база США не встигає за цією політикою. Деякі норми, ухвалені ще в часи Холодної війни, досі обмежують співпрацю зі стратегічно важливими державами регіону. У результаті виникає парадокс: США прагнуть зближення цих держав із Заходом, однак чинне законодавство все ще сприймає їх як колишніх супротивників.
Суть у тому, що Середній коридор має реальний потенціал стати ключовою артерією між Європою та Азією. Але цей сприятливий момент може швидко зникнути. Якщо санкції проти Росії послаблять і Москва знову повернеться до глобальних торговельних шляхів, нинішня перевага Транскаспійського маршруту може зменшитися. Саме тому зараз важливо не лише визнавати значення цього коридору дипломатично, а й підтримати його законами, інвестиціями та довгостроковою стратегією.
Джерело — Stars and Stripes
