Серіал Class of '07 — найгірша зустріч випускників

Ох же ці зустрічі випускників — всі намагаються виглядати як найкраща версія себе, показати свій “успішний-успіх”, та ще і зображають, ніби всі ви тут були кращими друзями й не намагались перегризти одне одному горлянки. Гірше ситуація стає, коли останнім часом твоє життя таке лайно, що прикрашати нема чого. А ще гірше, коли відбувається природний катаклізм, який затоплює все навколо, окрім твоєї школи. Саме з такими проблемками стикаються героїні нової австралійської комедії на Prime Video — Class of '07.

Сюжет: Емілі Браунінг (Lemony Snicket's A Series of Unfortunate Events; American Gods) грає Зої, яка нещодавно брала участь у “Холостяку”, програла, а її епічний нервовий зрив бачила вся країна. Вона вже певний час ховається від людей вдома, допоки не чує сигнал тривоги, який каже, що наближається повінь, і треба їхати у найближче укриття. В ситуації Зої — її стару школу-пансіон, де у цей час, сюрприз-сюрприз, відбувається зустріч випускників. Повінь вийшла набагато гіршою, ніж очікувалось, тож все навколо: поля, села, міста потрапляє під воду. Зв’язку нема, чи врятують їх — не зрозуміло, як і не зрозуміло, як тут виживати. Бо окрім нестачі їжі дівчини залишаються запертими у місті сповненому спогадів, травм, зрад та брехні. Ну і людей, яких бачити ніколи не хотілось.

У серіалу є два великих плюси. По-перше, Class of '07 має дуже гарний баланс комедії та драми (з правильною перевагою у сторону комедії.) Звичайно, виживання в таких обставинах буде травматичним, сповненим поганих спогадів та нерозв’язаних проблем, але творчині серіалу Кейсі Еннінг вдалось показати всі ці проблеми дуже влучно. Де треба — вкрай смішно, а десь — з потрібною серйозністю.

Другим плюсом є акторський склад, та їх персонажі. З першого погляду, тут все типово: головне стерво, непопулярна одиначка, дурненька красуня, суперсерйозна колишня відмінниця, комедійні другорядні персонажі. Але кожній виділяють удосталь часу, щоб розкрити та зробити максимально живими. Окрім Емілі Браунінг, з акторок мені дуже сподобались Кейтлін Стейсі та Меган Смарт, про яких до того нічого не знала, а тепер хочу подивитись більше проєктів з ними. Хоча насправді на всі ролі акторки підібрані чудово.

Серіал рекомендується всім, хто був травмований навчанням у школі та любить хаотичні комедії.

Трейлер серіалу

P.S. Щось на телебаченні відбувається бум на історії виживання жінок, з крутими та моторошними Yellowjackets та підлітковими The Wilds.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Марія Столій
Марія Столій@MariaaboutTV

pop culture is my bitch

171Прочитань
1Автори
5Читачі
На Друкарні з 16 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Птах?

    Птах. Вони літають над лісами й містами, над річками, морями, океанами. Вони - облича волі, волі будь-чого нині живого. Того що живе, існує власним плином, продовжує керуватися власним принципам і законам. Та зрештою, що таке воля?..

    Теми цього довгочиту:

    Письменництво
  • Маніфест метаэкспресіозму (Фотографія)

    Неусвідомлений підхід до кольорокорекції, а саме у виборі кольорів і їх насиченості, привів мене до нового методу вираження своїх почуттів.

    Теми цього довгочиту:

    Мистецтво
  • Як Пол Кагаме використовує культуру, щоб донести до руандійців свою думку

    Історія Міхіго є яскравим прикладом того, як культура використовується іноді для об'єднання, а іноді для маніпуляції та підтримки режиму. Після геноциду в Руанді 1994 року РПФ просував наратив про єдність країни, проте критики стверджують, що це була лише поверхнева єдність.

    Теми цього довгочиту:

    Африка

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Птах?

    Птах. Вони літають над лісами й містами, над річками, морями, океанами. Вони - облича волі, волі будь-чого нині живого. Того що живе, існує власним плином, продовжує керуватися власним принципам і законам. Та зрештою, що таке воля?..

    Теми цього довгочиту:

    Письменництво
  • Маніфест метаэкспресіозму (Фотографія)

    Неусвідомлений підхід до кольорокорекції, а саме у виборі кольорів і їх насиченості, привів мене до нового методу вираження своїх почуттів.

    Теми цього довгочиту:

    Мистецтво
  • Як Пол Кагаме використовує культуру, щоб донести до руандійців свою думку

    Історія Міхіго є яскравим прикладом того, як культура використовується іноді для об'єднання, а іноді для маніпуляції та підтримки режиму. Після геноциду в Руанді 1994 року РПФ просував наратив про єдність країни, проте критики стверджують, що це була лише поверхнева єдність.

    Теми цього довгочиту:

    Африка