Парламентські вибори в Польщі
За офіційною інформацією 15 жовтня відбудуться чергові парламентські вибори у Республіці Польщі. За першість змагаються 3 партії :
- "Право і справедливість" (PiS) - 38%. Правляча, консервативна права партія.
- "Громадянська платформа" (PO) - 30%. Правоцентристська, опозиційна, ліберальна партія.
- "Конфедерація" - 11%. Ультраправа популістська партія.
З 2015 у Польщі панує PiS, змагаючись з опозицією PO за першість у парламенті. Проте у 2023 слід враховувати подію, яка може змінити ситуацію: чотири найбільші опозиційні партії Польщі – "PO" (30%), "Нова лівиця" (9%), Польська селянська партія (ПСП) + "Польща 2050" (9%) – оголосили про укладання пакту про спільну участь у виборах до Сенату, верхньої палати парламенту. Загальний потенціал коаліції при найкращому розвитку подій - 40-45%. Але оголошувані стратегії партій різні, коаліція є досить хиткою, нестабільною та направлена лише на створення противаги PiS.
Право і справедливість. Виборчі правила в Польщі пристосовані до великих гравців (5% для окремих партій та 8 % для блоків партій), тому PiS мають доволі відчутну перевагу перед конфедератами, лівими та третім шляхом. Третій термін означатиме, що Польща буде все більше відходити від демократії: політизація судової системи, націоналізація громадських ЗМІ та розпалювання гомофобії. Це призведе до відхилення Варшави від Заходу, що негативного позначиться на Європі в цілому.
Опозиція - Громадська платформа. Невеликий розрив з PiS дозволяє опозиції поборотися за перемогу та більшість в парламенті. До того ж консервативні наративи "Право і справедливість" наразі грають на руку лібералам, які на контрасті виступають на стороні Заходу та підтримують іммігрантів з України.
Конфедерати. Очевидно, що більшість вона отримати не може, але ця партія є третьою за популярність. Конфедерати залучилися підтримкою молоді та сільських виборців на фоні критики націоналістичних і "застарілих" ідей PiS та обіцянок низьких податків і кращого соц. страхування. Їхній успіх на пряму залежить від явки молоді на виборах, тому що середній вік електорату 30-35 років.
Коаліція партій. Як на мене, таке явище показує бажання опозиції стримати консерваторів. Однак не все так гладко, "Польща 2050 та PLS" дотримуються національних мотивів, в той час, як "Нові ліві" слідують за нац. меншинами та ліберальними ідеями. Такі фактори можуть стати переломним аспектом у співпраці цих партій на виборах.
Настрої партій є різними. Ідеї "Громадської платформи" дадуть Україні можливість спростити діалог між країнами, а Польща буде більш залежати думкою від заходу. Недолік - морально слабка Польща, яка і так не може нормально звинуватити Білорусь за порушення повітрянного простору, стане ще більш м’ягкою в своїх заявах. В контексті спроби формування загальної думки Східної Європи це буде фаталіті. Поясню - з усіх країн Європи країни Прибалтійського регіону є найбільш активними в допомозі та лобіюванні потреб України. Вони часто популяризували ті ідеї, які поширює наше МЗС, тому контакт з ними є надважливим.
У контексті українського питання будь-який політичний "параліч" після виборів – якщо не буде явної більшості – може викликати занепокоєння щодо ролі Польщі у підтримці України. Навіть при перемозі певної партії є певні питання:
- PiS на передодні виборів дозволила пресі публічно критикувати українську владу
- Конфедерати також після виборів зможуть імітувати політику Орбана та прагнути розрядки у війні з рашистами.
- Коаліція "Польща 2050 та PLS" неодноразово показувала незадоволення у питаннях постачання зерна у Польщу через зменшення попиту у своїх фермерів.
- У разі перемоги опозиції, Польща буде заклопотана внутрішніми проблемами: відбудеться певний етап "перебудови" та зменшення впливу PiS, що сповільнить процеси співпраці Києва та Варшави.
Хочу звернути увагу на той факт що PiS зараз конституційно збільшує повноваження для президента, адже парламентські вибори відбудуться у 2023, а Дуда обійматиме посаду президента до 2025.
Підтримати:
Patreon:
patreon.com/user?u=100268319
BuyMeACoffee
https://www.buymeacoffee.com/ConflictCapital
Monobank
https://send.monobank.ua/jar/86T3vDVrdr
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Основні тенденції розвитку російського ВПК за Ⅰ квартал 2025 року
На початку 2025 року ВПК Росії перебудовується під умови тривалої виснажливої війни, намагаючись наростити виробництво, обійти санкції. Хоча масштабне збільшення військового виробництва дозволило частково компенсувати бойові втрати, галузь стикається з проблемами.
Теми цього довгочиту:
росіяСпонсор війни: як Фонд національного добробуту РФ перетворився на воєнну касу Кремля
В досліджені викладені докази про використання Фонду національного добробуту (надалі - ФНД) для закриття дефіциту бюджету РФ, який був спричинений значними видаткими на фінансування війни. Також окремої уваги заслуговують прогнози щодо подальшого стану Фонду.
Теми цього довгочиту:
росія«Кулуарна» команда Трампа та їх плани по відновленню комерційних зв‘язків з Росією
У діях Трампа чітко простежується тенденція впливу його «неформального оточення», яке дедалі більше визначає стратегічні пріоритети адміністраці. Саме через це значення набуває дослідження структури «кулуарної» команди — неофіційного середовища, де приймаються попередні рішення.
Теми цього довгочиту:
Трамп
Вам також сподобається
Після Вагнера: чи може російська армія тепер виступити проти Путіна? - Atlantic Council
Менш ніж за 48 годин Євгену Пригожину та його військам вдалося зруйнувати ретельно вибудуваний міф про Путіна як сильного, водночас оголивши слабкість в основі його режиму. Багато хто тепер вважає, що це лише питання часу, коли диктатор зіткнеться з новими загрозами
Теми цього довгочиту:
ПрігожинНу здрастуй, лютий
Ну здрастуй лютий, смаку гіркоти, Найдовший місяць нашого народу...
Теми цього довгочиту:
Болить Мені Моя Земля"Хаотичний і несподіваний крах" уряду Сполучених Штатів - The Atlantic
Бюрократичний переворот Ілона Маска триває.
Теми цього довгочиту:
Сша