Парламентські вибори в Польщі
За офіційною інформацією 15 жовтня відбудуться чергові парламентські вибори у Республіці Польщі. За першість змагаються 3 партії :
- "Право і справедливість" (PiS) - 38%. Правляча, консервативна права партія.
- "Громадянська платформа" (PO) - 30%. Правоцентристська, опозиційна, ліберальна партія.
- "Конфедерація" - 11%. Ультраправа популістська партія.
З 2015 у Польщі панує PiS, змагаючись з опозицією PO за першість у парламенті. Проте у 2023 слід враховувати подію, яка може змінити ситуацію: чотири найбільші опозиційні партії Польщі – "PO" (30%), "Нова лівиця" (9%), Польська селянська партія (ПСП) + "Польща 2050" (9%) – оголосили про укладання пакту про спільну участь у виборах до Сенату, верхньої палати парламенту. Загальний потенціал коаліції при найкращому розвитку подій - 40-45%. Але оголошувані стратегії партій різні, коаліція є досить хиткою, нестабільною та направлена лише на створення противаги PiS.
Право і справедливість. Виборчі правила в Польщі пристосовані до великих гравців (5% для окремих партій та 8 % для блоків партій), тому PiS мають доволі відчутну перевагу перед конфедератами, лівими та третім шляхом. Третій термін означатиме, що Польща буде все більше відходити від демократії: політизація судової системи, націоналізація громадських ЗМІ та розпалювання гомофобії. Це призведе до відхилення Варшави від Заходу, що негативного позначиться на Європі в цілому.
Опозиція - Громадська платформа. Невеликий розрив з PiS дозволяє опозиції поборотися за перемогу та більшість в парламенті. До того ж консервативні наративи "Право і справедливість" наразі грають на руку лібералам, які на контрасті виступають на стороні Заходу та підтримують іммігрантів з України.
Конфедерати. Очевидно, що більшість вона отримати не може, але ця партія є третьою за популярність. Конфедерати залучилися підтримкою молоді та сільських виборців на фоні критики націоналістичних і "застарілих" ідей PiS та обіцянок низьких податків і кращого соц. страхування. Їхній успіх на пряму залежить від явки молоді на виборах, тому що середній вік електорату 30-35 років.
Коаліція партій. Як на мене, таке явище показує бажання опозиції стримати консерваторів. Однак не все так гладко, "Польща 2050 та PLS" дотримуються національних мотивів, в той час, як "Нові ліві" слідують за нац. меншинами та ліберальними ідеями. Такі фактори можуть стати переломним аспектом у співпраці цих партій на виборах.
Настрої партій є різними. Ідеї "Громадської платформи" дадуть Україні можливість спростити діалог між країнами, а Польща буде більш залежати думкою від заходу. Недолік - морально слабка Польща, яка і так не може нормально звинуватити Білорусь за порушення повітрянного простору, стане ще більш м’ягкою в своїх заявах. В контексті спроби формування загальної думки Східної Європи це буде фаталіті. Поясню - з усіх країн Європи країни Прибалтійського регіону є найбільш активними в допомозі та лобіюванні потреб України. Вони часто популяризували ті ідеї, які поширює наше МЗС, тому контакт з ними є надважливим.
У контексті українського питання будь-який політичний "параліч" після виборів – якщо не буде явної більшості – може викликати занепокоєння щодо ролі Польщі у підтримці України. Навіть при перемозі певної партії є певні питання:
- PiS на передодні виборів дозволила пресі публічно критикувати українську владу
- Конфедерати також після виборів зможуть імітувати політику Орбана та прагнути розрядки у війні з рашистами.
- Коаліція "Польща 2050 та PLS" неодноразово показувала незадоволення у питаннях постачання зерна у Польщу через зменшення попиту у своїх фермерів.
- У разі перемоги опозиції, Польща буде заклопотана внутрішніми проблемами: відбудеться певний етап "перебудови" та зменшення впливу PiS, що сповільнить процеси співпраці Києва та Варшави.
Хочу звернути увагу на той факт що PiS зараз конституційно збільшує повноваження для президента, адже парламентські вибори відбудуться у 2023, а Дуда обійматиме посаду президента до 2025.
Підтримати:
Patreon:
patreon.com/user?u=100268319
BuyMeACoffee
https://www.buymeacoffee.com/ConflictCapital
Monobank
https://send.monobank.ua/jar/86T3vDVrdr
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Курська АЕС. Місто Суджа. Ми круто "граємо", або гра зараннє вже ведеться проти нас.
КУРСЬК... Одразу наголошую, що цей пост — суб'єктивна думка автора та під час написання використовувалась загальнодоступна інформація. Буду аналізувати ситуацію за такими критеріями: військовий, інформаційний, емоційний, політичний.
Теми цього довгочиту:
КурськаЯк морські дрони змінили війну
Війна в Україні є абсолютно феноменальною та історичною: з одного боку на Сході йде кровопролитна та виснажлива битва піхотинців за мотивами Вердену, з іншого – в небі ведуться повітряні бої між БПЛА, а в морі безпілотні катери розносять дороговартісні кораблі.
Теми цього довгочиту:
ЗСУ🚀Трохи "математики боєприпасів" та їх альтернативи
За останньою статистикою, Україна в день витрачає 2 000 снарядів, тоді як в РФ це число становить 10 000. На це є декілька причин:
Теми цього довгочиту:
Боєприпаси
Вам також сподобається
Крутий поворот праворуч: Прогноз виборів до Європарламенту — Social Europe
Прогресивні європейські лідери повинні розповісти переконливу історію про необхідність виходу назовні в небезпечному світі.
Теми цього довгочиту:
АналітикаЗалізом і кров’ю
Отто фон Бісмарк є одним з творців єдиної Німеччини. Ми розберемо шлях німців до національного єдання та роль залізного канцлера в цьому процесі.
Теми цього довгочиту:
ІсторіяЦифровий слід Індії у війні між Ізраїлем та Газою
У розпал ізраїльсько-палестинського конфлікту швидко поширюється неправдива інформація та теорії змови. Один із конкретних випадків стосується індійського журналіста Адитьї Раджа Каула, який зробив заяву про звірства, скоєні ХАМАС, зокрема, про розтин вагітної жінки.
Теми цього довгочиту:
Близький Схід