ШПДК - Передмова

1. Автор просить розглядати Школяра Польського дому Каббали як данину пошани українським казкам (і слов'янській міфології загалом) і як європейську готичну казку. Він сподівається, що переосмислений образ русалок, мавок, кікімор тощо так само буде цікавий читачеві, як і йому.

2. Події Школяра відбуваються на початку XX століття у вигаданому містечку на кордоні між Австро-Угорською та Російською імперіями, у святому королівстві Галичина і Людомерія. Будь ласка, не шукайте його на карті. Оскільки Школяр все ж таки художній твір, а не історичний, автор просить бути терпимим до неминучих неточностей чи анахронізмів.

3. Оскільки АВ була багатонаціональною, у тексті присутні особи різних племен і рас. Не бажаючи перетворювати твір на лінгвістичний жах, автор вперто вдає, що мовних бар'єрів не існує. Так само автор заперечує будь-які шовіністичні, расистські та нацистські погляди й ідеології, а якщо його персонажі й використовують такі вирази, як «сраний лях», «брудний русин», «пархатий жид» тощо, то на це варто нарікати на тогочасний час і вдачу.

4. Звісно, у тексті присутня «мертва мова», адже у нас готична казка. Читайте в латинській транскрипції або як моторошні демонічні літанії.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Пан Жупан
Пан Жупан@pan_zupan

Амбассадор УДК

0Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 3 березня

Вам також сподобається

  • Мара

    Друга оповідка із серії "Містичні пісні", за мотивами пісні Лея - Мара

    Теми цього довгочиту:

    Містика
  • Остання душа

    В повітрі завис гіркувато-кислий запах, від якого сльозилися очі. Він проникав у легені, перетворюючись у тяжкий осад. І чим більше його осідало, тим болісніше стискалися груди. Так пахнув відчай.

    Теми цього довгочиту:

    Фентезі

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Мара

    Друга оповідка із серії "Містичні пісні", за мотивами пісні Лея - Мара

    Теми цього довгочиту:

    Містика
  • Остання душа

    В повітрі завис гіркувато-кислий запах, від якого сльозилися очі. Він проникав у легені, перетворюючись у тяжкий осад. І чим більше його осідало, тим болісніше стискалися груди. Так пахнув відчай.

    Теми цього довгочиту:

    Фентезі