Артур підходив до стоянки покинутої техніки. Вона була огороджена колючим дротом. Тут стояла техніка, яку залишили для дезактивації у 1986 році. Пожежні машини, тягачі, БТР, гелікоптери Мі-8, «мотолиги» стояли, так і не дочекавшись якихось дій. Декотрі екземпляри ще доволі сильно фонили.
Біля воріт була будка, в якій стояв сталкер. Артур прямував до воріт, не піднімаючи зброї. Сталкер на брамі очікувально дивився на нього, при цьому зброї теж не піднімав. Артур привітався:
— Здоров. Я Арт. До Біса справа є.
— Здоров. Заходь. Давай до пожежної машини. Він там. Тільки зброю не піднімай.
Артур мовчки пройшов за браму і пішов у вказаному напрямку. Біля пожежної машини стояв кремезний невисокий чоловік, за екіпіруванням схожий на Вовка. Той самий комбез, берці, каптур на голові і «ксюха» на плечі. Щоправда, автомат Біса мав ПБС, або глушник, якщо по-простому.
Артур привітався. Біс уважно подивився на нього і промовив:
— То це ти той псих, що КПП зачистив? Ну, що сказати, підкинув ти нам роботи.
— В якому сенсі? — не зрозумів Артур.
— Місце рибне. Бандюки будуть намагатися його відбити.
— Це виходить, що я мужиків підставив?
— Та ні. Інакше Фанат не привів би туди сквад. Ми їх тут перехопимо. А з Темної долини не полізуть на Кордон, там же вояки не пропустять.
— Власне кажучи, Фанат просив передати, щоб ви з ними припасами поділилися, поки вони до бази доріжку протопчуть.
— Я в курсі, — відповів Біс. — Зараз двох гінців зашлю, вони передадуть.
— А «Спалах» купиш?
Біс здивовано глянув на нього:
— На чорта він мені? Я ще своїх продати можу. Купиш?
Артур почухав голову.
— Ясно. На Барахолку тягнути треба.
— Тягни. Там дорожче куплять.
Артур попрощався і пішов до виходу. Вийшовши за територію стоянки, Артур зазирнув у карту на КПК. Там відмітилася стоянка Біса. Артур знайшов на карті будівлю Депо, зорієнтувався й пішов вздовж дороги, пильно оглядаючи місцевість і прислухаючись. На диво, йому не траплялися мутанти. Складалося враження, що вони просто сховалися. Що, власне, так і було.
До Депо залишалося біля ста метрів, як КПК передав голосове сповіщення: «Наближається викид. Терміново шукайте укриття». Артур побіг до Депо. Його пропустили без запитань. Важкі двері ангара за ним зачинились. У маленьке віконце під стелею Артур бачив, як змінюється колір неба до ясно-рожевого. Зовні почувся наростаючий гул. Артур не бачив викидів раніше, це був перший. До нього підійшов сталкер.
— Що, не бачив раніше? — спитав він.
— Не бачив. Це перший.
— Зрозуміло. Новачок? Ти в справі чи як?
— Чи як. Землекоп потрібен.
— Добре. Йди до он того вагона, — він показав на теплушку, яка стояла біля платформи, — там у нього офіс. Тільки зброю сюди, в скриню. Замкнеш, ключ забереш. Сам розумієш, ми тебе вперше бачимо.
Артур мовчки замкнув зброю в скрині, забрав ключ і пішов до Землекопа. Ним виявився на вигляд якийсь пенсіонер. Артур не зміг приховати здивування. Землекоп помітив його погляд і промовив:
— Що, думаєш, чого тут цей дідуган шариться?
— Та ні. Мені яке діло. Я у справі до вас.
— Знаю. Твій замовник — представник серйозної структури, пов'язаної з науковими дослідженнями. За два дні він з тобою зв'яжеться.
— А чого за два дні? І звідки ти про це знаєш?
— Тебе чекали пізніше. А знаю, тому що ти не один такий. На цю організацію виконують замовлення не один десяток сталкерів по всій Зоні. І серед моїх дігерів такі є. Так що не дивуйся.
— Твій торговець частини тіл мутантів бере? Артефакти простенькі?
— Він не мій. Торговці — це окрема група. А взагалі бере. Як і всі торговці.
— А ціни нормальні? Чи як у Сидора?
Землекоп посміхнувся.
— Та ні, тут з цінами трохи краще. Є конкуренція. Барахолка нічна. Тому Тарган ціни не закручує. Сам піди й подивись. Також у нас є технік, так що роздивись, що як. Треба буде допомога яка — звертайся до Зама, він і спальне місце організує, і порадою допоможе.
Артур вийшов з вагона. Пішов до скрині, взяв зброю з собою і пішов до техніка. Ним виявився молодий хлопець, від сили років 22, поганяло — Діод, що наштовхувало на думку, що чувак розбирається в електроніці.
Артур поклав йому зброю на стіл. Діод запитливим поглядом подивився на нього і запитав:
— Це що?
— Можеш це барахло почистити й змазати? Заодно й подивитись, чи не треба сервіс.
— Без проблем. Зайдеш за пару годин.
Діод згріб зброю в руки і пішов у заднє приміщення, де, судячи з усього, у нього був верстат. Артур вийшов від техніка і пішов до торговця. Тарган, який своє поганяло отримав, мабуть, за довгі вуса, щось рахував і звіряв записи. Побачивши Артура, закрив журнал і промовив:
— О, новий фейс. Щось треба чи щось приніс?
Артур поклав перед ним «Спалах». Тарган подивився на артефакт і сказав:
— Чотири тисячі. Більше не дам, звиняй.
«Чотири не дві», — подумав Артур і відповів:
— Згода. Скажи, у тебе є магазини до МР-5?
— Є один. Тут мало хто користується таким. Патронів, правда, майже нема. За штуку віддам все.
Артур кивнув. На рахунок прийшло три тисячі, а до рук — магазин до трофея і неповна пачка патронів. Тепер Артур міг зарядити пару магазинів і користуватися трофеєм.
Тепер треба було знайти Зама. Артур спитав про нього у дігера, який сидів на ящику і щось майстрував. Той показав йому на контейнер, що стояв на платформі. Артур зайшов до контейнера і побачив там високого мужика з сивою щетиною.
— Здоров. Ти Зам?
— Припустимо. А ти, певне, Арт. Біс писав про тебе. Чим можу допомогти?
— Я тут у вас на пару днів мушу зависнути. Скажи, де тут артефакти шукати? Чи собак постріляти? Може, допомога яка потрібна.
Зам на карті відмітив три місця.
— Ось це — аномальні поля. Два гравітаційні, одне термічне. Артефакти можеш пошукати там. Якраз пройде викид, там буде чим поживитися. На купи сміття не лізь. Хоч детектори засікають там артефакти, фонить там дуже сильно. Біля тунелю краще не ходити: в тунелі бандюки, можна кулю вхопити. Живність бігає в ліску біля стежки в Темну долину. Загальне вогнище в нас біля бочки близько входу. Там і спальне місце тобі знайдемо. Йди за мною.
Артур вийшов з контейнера. Ззовні гриміло, метало блискавки. Викид був у розпалі. Зам привів його до доволі затишного місця, показав спальне місце.
Артур спитав Зама:
— Варто сьогодні вночі на Барахолку йти?
— В тебе є з чим? Як є — сходи. Тут поруч. Тільки після викиду.
Артур приліг. Сон не йшов. За стінами Депо гримів викид. Йому було цікаво, яке перше завдання дасть йому замовник. Потім почав продумувати план дій на два дні. Замовлення буде за два дні, тому Артур вирішив цей час провести з максимальною користю для себе. Відвідати аномалії. Відвідати ліс. Розвідати дорогу на Агропром і Темну долину. Відвідати Барахолку. Словом — було чим зайнятися.
Подав голос КПК. Повідомлення від Діода:
«Забирай свій металобрухт. Почищене, змазане. В пістолеті перебраний УСМ. В МР-5 замінена кришка. З тебе дві з половиною тисячі».
«Подякував. Зранку заберу».
Артур зранку вирішив йти до термічної аномалії. Але перед цим треба було виспатися. За стінами Депо шуміла Зона. Артур вслухався в шум і непомітно втратив відчуття реальності. За кілька хвилин він міцно спав. Завтра на нього чекав важкий день...
