Хто такий мер? Якщо розповідати простими словами, без тяжких політичних та соціально-економічних термінів, то це людина, яка є головним менеджером міста, керуючий процесами розвитку та функціонування. Зрозуміло, що подібну посаду займати безграмотна та неосвічена людина не зможе. Ну, як не зможе, точніше, проводити ефективну роботу не здатна. Навіть в нашій неньці Україні існує величезна кількість прикладів, коли мерами міст, поселень чи регіонів ставали відносно ненадійні особи.
Так ось, мер повинен ставитися до власної зони відповідальності з відповідною обережністю. Кошти, потенційні проекти, здатні принести кілька відсотків росту в економічному плані, втримати соціальну стабільність населення і так далі. В цілому, такий собі батько величезної сім’ї, якому треба розбиратися як в проблемах, так і в перспективах.
А що ви скажете, якщо я розповім про випадок в світі, коли офіційно посаду мера міста займатиме тварина? Здавалося б, що це нісенітниця та дурниця, але на нашій планеті частенько можна було спостерігати за подібними ситуаціями.
Якщо в стародавні часи такі ймовірності пояснювалися різноманітними віруваннями, багатобожжям, відсутністю або обмеженістю знать, то в сучасному світі сприйматиметься достатньо іронічно та з долею збентеженості.
Так ось, я хочу розповісти трохи про таке невеличке містечко на Алясці, як Талкітна. Це відносно невелике, але затишне місто, в якому майже все населення було грамотним та освіченим.
Саме через це в 1997 році стався надзвичайно дивний казус, пов’язаний з виборами. Тоді кандидати від республіканців та демократів не мали ніякого авторитету та впливу на місцеве населення містечка. Всі люди були одноголосно проти обох кандидатів на посаду мера.
Але все різко змінилося коли один з місцевих жителів запропонував ще одну кандидатуру. Поруч з мерією міста, буквально за кілька днів до початку виборів, було знайдено крихітну коробку з кошеням. В якості протесту проти обох існуючих політиків, майже всі жителі Талкітна погодилися проголосувати за чотирилапого кандидата.
Звичайно ж, максимальна кількість голосів, документально легітимні вибори і бажання місцевого населення зробили свою справу, внаслідок якого кошеня офіційно стало мером міста.
Стаббс від самого народження мав статус голови міста. В нього біло особливе робоче місце. Протягом 20 років, аж до самої смерті, Габбс постійно знаходився на посаді мера міста. Жодному кандидату не вдавалося перемогти цього хитрого чотирилапого товариша.
Звісно ж, інцидент достатньо швидко став вірусним. Навіть відносно невелика розповсюдженість інтернету не завадила новині про мера-кота стати №1 не лише в США, але і в багатьох інших регіонах світу.
Містечко миттєво стало центром для туристів. Сотні тисяч людей з усього світу були згодні заплатити, щоб погладити Стаббса, пожати лапу чи отримати котячий автограф.
Улюбленим місцем Стаббса можна вважати міський супермаркет, де кіт регулярно насолоджувався напоями з м’ятою. Згодом в кота навіть у фейсбуці акаунт виник. Він міг відповісти на різноманітні питання щодо функціонування містечка в цілому.
Він правив містом аж до самої смерті, до 2017 року. Місцеві жителі казали, що це найкращий мер, якого тільки можна собі мати. Ніякої зацікавленості в корупційних схемах, відмиванні грошей чи зловживанні владою. Всі підлеглі виконували свою роботу сумлінно та якісно, щоб не розлютити голову міста.
Як вам такий мер міста? Хотіли б ви, щоб у вас сталася подібна авантюрна махінація?
