«Енн із Зелених Дахів» — це роман канадської письменниці Люсі-Мод Монтґомері. Як і багато інших всесвітньо відомих книг, «Енн із Зелених Дахів» надихнула митців на втілення власного бачення твору, зокрема на екрані. У цій статті ми виберемо найвідоміші моменти з роману та проаналізуємо, як адаптації різних років демонстрували їх. Так ми дізнаємось, який із похідних продуктів є найбільш точним з боку достовірності оригінального сюжету. Для початку ми коротко охарактеризуємо роман, який, власне, надихнув режисерів на створення телевізійних продуктів.
«Енн із Зелених Дахів» — це непересічний роман легендарної канадської письменниці Люсі-Мод Монтґомері (1874–1942), який побачив світ у 1908 році. Твір миттєво став бестселером і, здавалося, зробив неможливе — змусив говорити про доти невідому широкому загалу провінцію Острів Принца Едварда, звідки походить письменниця, на весь світ.
Роман розповідає про 11-річну сироту Енн Ширлі з великою уявою та любов’ю до життя, яку помилково, замість хлопчика, відправляють на ферму Зелені Дахи, що на Острові Принца Едварда, до немолодих сестри і брата Марілли та Метью Катбертів. Незважаючи на це, Енн приносить в їхнє життя чимало веселощів та пригод, знаходить друзів та здійснює свої мрії. Роман отримав шалену популярність завдяки простоті історії та яскравості персонажів, зокрема головної героїні. З часом письменниця Люсі-Мод Монтґомері створила цілу серію про Енн Ширлі, написавши ще 7 романів, а також 3 додаткові (оповідання та роман), які є доповненням до основного сюжету. В Україні «Енн із Зелених Дахів» та подальші частини видали видавництва «Урбіно» та «Фоліо». Наведемо передік книг із серії про Енн Ширлі від «Урбіно»: «Енн із Зелених Дахів», «Енн з Ейвонлі», «Енн з Острова Принца Едварда», «Енн із Шелестких Тополь», «Енн у Домі Мрії», «Енн з Інглсайду», «Діти з Долини Райдуг», «Рілла з Інглсайду» Видавництво також має у видавничому доробку один із додаткових збірок оповідань — «Ейвонлійські хроніки». На жаль, поки немає українських видань двох наступних додаткових частин — «Ейвонлійські хроніки. Продовження» («Chronicles of Avonlea. Continuing») та «Блайтів цитують» («The Blythes Are Quoted»). При огляді екранізацій я буду звертатись до видання «Енн із Зелених Дахів» від «Фоліо».
Завдяки уяві та нестримному характеру Енн часто потрапляє в кумедні та сумні ситуації які вже стали знаковими. І саме їхнє відтворення в екранізаціях різних років ми будемо спостерігати.
Я зосереджусь на таких моментах:
1. Коли Енн емоційно відповіла пані Рейчел Лінд на образу в IX розділі;
2. Коли Енн вдаряє Гілберта Блайта грифельною дошкою в XV розділі;
3. Коли Енн випадково дає подрузі смородинову наливку в XVI розділі;
4. Коли Енн проходиться по гребені даху в XXIII розділі;
5. Коли Енн опиняється в затопленому човні в XXVIII розділі;
6. Коли Енн втрачає близьку людину в XXXVIII розділі;
А оглядати я буду наступні екранізації:
1) Чорно-білий фільм «Енн із Зелених Дахів» (1934);
2) Аніме «Анна із Зелених Дахів» (1979);
3) Телесеріал «Енн із Зелених Дахів» (1985);
4) Серіал «Енн» (2017);
5) Аніме «Енн із Зелених Дахів» (2025).
Отже, приступімо до основного частини статті.
В IX розділі під назвою «Обурення пані Рейчел Лінд» сусідка та подруга Марілли Катберт вперше зустрічає Енн. На жаль, жінка доволі грубо висловилась про зовнішній вигляд головної героїні. «Господи помилуй, та чи бачив хто стільки ластовиння? А волосся яке червоне — морквина морквиною!» (с. 70). Реакція Енн була відповідною: вона вибухнула злістю й прокричала пані Лінд образи, якими та її нагородила.
В усіх вищеперелічених екранізаціях добре виконана ця сцена: несподівано, емоційно, комічно. Зазначу лише, що у фільмі 1934 року «Енн із Зелених Дахів» акторка, що грала пані Рейчел, одночасно виконує роль й матері майбутньої подруги Енн Діани Баррі. Це рішення було ухвалене, можливо, у зв’язку з невеликою кількістю акторів та бажанню зекономити. Тому на відміну від пані Лінд в книжці та інших екранізаціях, де вона є зрілою жінкою, пані Рейчел з фільму є на 20 років молодшою.
В XV розділі «Буря в шкільному чайнику» відбулася, мабуть, найвідоміша, сцена з усього роману. Через 3 тижні після навчання у школі Енн стикається з новим викликом, а саме Гілбертом Блайтом. Його нахабність та бажання привернути увагу призводять до того, що він почав смикати її за коси, обзиваючи «морквиною» (с. 120). Як ми бачимо з попереднього моменту, Енн Ширлі знала як постояти за себе і справедливо покарала кривдника, вдаривши його по голові грифельною дошкою.
Майже всі екранізації добре показали цей промовистий момент відповідно до оригінальної сцени. Проте адаптація «Енн» 2017 року від стрімінгового сервісу «Netflix» дещо видозмінила її в негативний бік, на мою думку. Сценаристи вирішили змінити причини ігнорування Енн закидів Гілберта перед тим, як він потягнув її за коси. В романі головна героїня милувалась Озером Осяйних Вод за вікном, ще більше опісля розлютившись не лише через образу своєї гідності, а й за те, що він перервав таку приємну для неї картину. В серіалі ж вирішили замінити це на обіцянку Енн однокласниці не реагувати на Гілберта Блайта, адже та була в нього закохана. За таких обставин Енн із «Нетфліксу» втратила частину самоповаги до себе, адже, як на мене, «книжкова» Енн ніколи б не погодилась на таке дивне прохання, адже знає собі ціну.
Як ви вже здогадались, Енн має нещастя потрапляти в «казусні» ситуації. Однією з них є випадок в XVI розділі «Трагічні наслідки чаювання», де Енн, взявши смородинову настоянку замість малинової наливки через помилку Марілли, пригостила нею свою подругу Діану Баррі, і та сп’яніла.
Неочікувано було дізнатись про те, що у фільмі «Енн із Зелених Дахів» 1934 року цієї сцени взагалі не має. Ймовірно, це пов’язано із хронометражом картини — всього 78 хвилин, що доволі мало, щоб охопити всі події з роману. Всі інші екранізації містять цей комічний момент.
Сцена в розділі XXIII «Жертви на вівтарі честі», коли, посперечавшись, Енн вилізла на дах будинку та пройшла ним, поки не впала, підгорнувши щиколотку, також відсутня в цій екранізації і в серіалі «Енн» від «Нетфлікс» 2017 року. Хочу висловити жаль з цього приводу, адже остання картина містить 3 сезони, в яких можна було виділити час цьому моменту, проте сценаристи вирішили додати багато сюжетних ліній, яких не було в оригінальному сюжеті, що мали позитивний, так і негативний відбиток на зміст телевізійного продукту. В інших адаптаціях ці моменти були збережені.
Наступним моментом, який я оглядаю, є сцена в розділі XXVIII «Нещаслива лілейна діва», в якій Енн, граючись із подругами в героїв поеми «Леді з Шалотта» в Елейн, Ланселот, Гіневру та короля Артура, попливла на човні, будучи в ролі Елейн. Поки інші дівчатка бігли на протилежний бік Озера Осяйних Вод, човен пана Баррі, в якому пливла Енн, почав протікати, швидко наповнюючись водою. Я хочу відзначити сміливість та розсудливість Енн, яка в такій стресовій ситуації змогла знайти вихід: вона попросила Бога, щоб човен підплив до одного зі стовбурів моста, а так головна героїня змогла вхопитись за нього, поки човен не потонув. Енн з усієї сили намагалась триматись, проте вона все-таки би впала, якби Гілберт в той час також не плавав би на човні. Ця небезпечна ситуація стає й комічною, коли Енн була змушена сісти в човен до свого запеклого ворога, адже це був єдиний вихід. Цікаві є відмінності між двома аніме в списку. В «Анни із Зелених Дахів» 1979 року ця сцена від початку гри до розмови Енн та Гілберта на суші триває 5 хвилин 16 секунд. Вона є набагато довшою за зовсім нову версію в «Енн із Зелених Дахів» 2025 року, яка складає 3 хвилини 20 секунд.
Останнім моментом, який ми будемо оглядати є однозначно трагічним. Смерть Метью в XXXVII розділі «Жнець на ім’я Смерть» стала горем не тільки для персонажів роману, але й для усіх читачів. Ця сцена була по-різному виконана в екранізаціях.
У фільмі 1934 року режисер вирішив не забирати персонажа Метью. Сюжет картини дуже видозмінений не лише через це рішення. Гілберт, будучи учнем лікаря в Галіфаксі, вмовляє приїхати того до Ейвонлі і врятувати Метью, що він і робить. Примиренням між Маріллою та сім’єю Блайтів (які посварились, адже колись мама Гілберта відмовила старшому братові Марілли, хоча цього також не було в книзі) і закінчується фільм. Проте перша книга із серії закінчується іншим примиренням — саме між Енн та Гілберт, адже, подорослішавши, головна героїня побачила хлопця з іншого боку і з вдячністю прийняла його дружбу після того, як він віддав їй необхідну посаду вчителя в ейвонлійській школі.
Також знову сценаристи серіалу «Енн» 2017 року від «Нетфлікс» вніс значні корективи до свого сюжету. Там фінал ще позитивніший — Метью не помирає, а Енн та Гілберт, усвідомивши своє кохання в останню мить, зізнаються одне в одному в почуттях.
Точним відтворенням останнього розділу, як і, власне, всього роману можуть похвалитися аніме «Анна із Зелених Дахів» 1979 року й «Енн із Зелених Дахів» 2025 року, з відмінностями в тому, що остання поки є єдиною екранізацією, яка веде точну оповідь не лише першої книги із серії, а й наступних двох — «Енн з Ейвонлі» та «Енн з Острова Принца Едварда». Тому примирення Енн та Гілберта не є кінцівкою мультсеріалу.
Серіал «Енн із Зелених Дахів» 1985 року, який вважають найкращою адаптацією роману вже 40 років, також наслідує книгу в зображенні смерті опікуна Енн. Проте якщо в оригінальному сюжеті Метью помирає в Зелених Дахах, прочитавши ранкову газету про банкрутство банку, то в телесеріалі він прощається назавжди з прийомною дочкою на полі у неї на руках. І як на мене, це було дуже вдалим та сміливим рішенням.
Висновок. Оглянувши 6 ключових сцен з роману «Енн із Зелених Дахів» та їхні інтерпретації, я можу підбити підсумки. Зважаючи на вищесказане, я вважаю, що аніме «Анна із Зелених Дахів» 1979 року та «Енн із Зелених Дахів» 2025 року є найточнішими втіленнями роману Люсі-Мод Монтґомері на екранах. Та це, звісно, не применшує цінність решти картин. Хочу відзначити, що кожна адаптація є унікальною по-своєму та вартою перегляду. Наприклад, якщо ви любите сучасний погляд на класику, то серіал «Енн» від «Нетфлікс» точно вразить вас похмурою атмосферою, серйознішою тематикою (смерть, самогубство, насилля, гомофобія тощо) та неочікуваними сюжетними лініями. А якщо ви фанат аніме, то радо запрошую до перегляду вищенаведених мультсеріалів.
Сподіваюсь, стаття заохотила вас прочитати роман «Енн із Зелених Дахів» або переглянути певну адаптацію зі списку; дала уявлення про те, наскільки по-іншому можна втілити один і той же твір; збільшила інтерес до канадської літератури.
