Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

Що я ненавиджу в любовних романах

Спершу хочу порекомендувати неймовірно цікаве і корисне відео Влада Сторітелера, де він розповідає про деякі кліше в ромкомах:

https://www.youtube.com/watch?v=FxnV4AnerI0

Попередження! Поціновувачам самвидавчих любовних романів та еротики рекомендую тікати з цього допису.

Нижче наведений ніби як короткий список усього, що мені не подобається в любовному жанрі. І проблема тут не в самому жанрі, а в кількості кліше, які надійно його окупували.

***

Головна героїня

-Свята страждалиця. Тяжка жіноча доля весь час відвішує невинній жертві обставин все нових і нових стусанів. Та наша героїня сильна й ідеальна! Її ніщо не знищить!

-Сіра миша – така проста, звичайна і ніяка.

-Стерва, яку хочеться прибити вже з перших сторінок. Вона обов'язково покаже владному герою найпекельнішу зимівлю раків.

-Свята, ідеальна Мері С'ю.

-Безтурботна Мері С'ю з найгіршим на світі почуттям гумору.

Часто ці типажі можуть поєднуватися найхимернішим чином, але менш картонною головна героїня зазвичай від того не стає.

-Владна героїня зустрічається трохи рідше за попередніх, з самого початку домінує над чоловічим персонажем і застосовує до нього різні форми насильства.

***

Закидони з жіночою зовнішністю:

- Дуже звичайна й непоказна.

- Красуня, яких ще світ не бачив.

-Менш поширений випадок - гг коса, крива, лиса тощо. Одначе її неідеальність не згадується мимохідь, а на її недосконалості тримається не те що весь сюжет, а весь всесвіт твору.

-Радість пластичного хірурга: дурнуватий акцент на розмірі грудей.

-Гг носиться зі своєю цнотливістю, як дурень з писаною торбою, хоча навіть для партенофілів вона всього лише одноразова розвага. Та у "шедеврах" любовного жанру, як не дивно, незайманість грає вирішальну роль.

***

Головний герой

-Грошовитий брутальний часто відносно молодий красень, в руках якого цілковита влада над головною героїнею (банкір, мільярдер, імператор, бос...)

-Психопат або соціопат, вилупок і тиран (нерідко бандит, кілер чи навіть серійний маніяк) якому приписують важке дитинство і вразливу душу. Може легко поєднуватися з першим.

-Ідеальний лицар на білому коні. Рятівник, герой, красень (і тут можна продовжувати список позитивних рис, бо вад у чувака просто немає.)

-Який-небудь вампір, демон, вовкулака чи будь-яка інша парнокопитна почвара або прибулець.

***

Закидони з чоловічою зовнішністю

-Мускулистіший за всіх бодібілдерів разом узятих. Має найквадратніше на світі підборіддя. Біцепси, як предковічні секвої. Без кубиків пресу ніяк. Недайбоже він матиме пивне черевце!

-Весь такий вродливий та ідеальний.

-І насамкінець кошмар Бертильйона: чоловічій статевий орган звісно що має бути максимально величезним і взагалі подається як основа стосунків нарівні з набитим доларами гаманцем.

-Якщо це злочинець чи мажор, то він нерідко весь в татуюваннях, має бидлотську пику, нахабний вишкір.

***

Типи стосунків

1. Грані трикутника Карпмана:

1.1 Агресор-жертва. Владний герой і нещадна доля затято опускають нещасну головну героїню, аж поки вона не починає нагинати брутального тирана й вертіти ним, як циган сонцем. Здійснюється це шляхом маніпуляцій та істерик, або просто тому що вона така чудова і це бісова магія кохання.

1.2. Рятівник-жертва. Відважний лицар рятує беззахисну і геть безпомічну головну героїню. Навіть якщо вони бачать одне одного вперше, це точно кохання на все життя, просто тому, що так треба.

1.3 Обоє учасників стосунків періодично міняються ролями агресор-жертва-рятівник. (Це той випадок, коли така халепа таки присутня в одній моїй книзі.)

2. Соціальна нерівність, коли персонажам швидше за все буде нецікаво один з одним.

2.1 Бос-підлегла, багатій-жебрачка, мільярдер-звичайна дівчина.

2.2 Вчитель-учень (студент-викладач) і всі 4 можливі варіації залежно від комбінації статі та посади

2.3 Різниця у віці

2.4 Депутат, цар, повелитель галактики, бог тощо. і проста дівчина

3. Гареми й торгівля людьми, як норма авторського всесвіту

***

Відверті сцени та розмноження

-Головна героїня грає роль інкубатора для спадкоємця, який дуже потрібен якомусь заможному молодому та вродливому можновладцю.

-Вагітна невідомо від кого героїня чарівним чином знаходить собі якогось владного грошовитого чувака.

-Під час еротична сцена описана, наче протокол слідчого експерименту. Здається, що автор - вуаєрист зі свічкою, який незмигно стежить за інтимним життям своїх персонажів. Ще більше кортить почитати, особливо за сніданком, випадкову слеш-саліроманію з продуктами життєдіяльності організму. А що? Персонажі ж вигадані, тож їм не страшні ні яйця гельмінтів, ні патогенні мікроорганізми.

-Переспали після побухайлівки. Чи ще упоротіший приклад, узятий з реальної анотації до книги, розміщеної не на Аркуші: випадково зґвалтував. А потім головна героїня оголошує в розшук батька дитини.

-Шкільний курс біології для слабаків! Найкрінжовіша річ, що траплялася: фанфік, в якому змішали сперму двох чоловіків і у якомусь інкубаторі в них виросли діти. При тому у творі не було більше жодних фантастичних чи фентезійних елементів.

-Все в еротичній сцені завжди минає максимально ідеально і в обох учасників (навіть якщо хтось з них недосвідчений) все виходить настільки чудово, що аж нудно.

-Якщо наприкінці твору головні герої не поцілуються, а ще краще не відшпекають одне одного як слід, то це буде якийсь неповноцінний хепіенд у стосунках.

-Персонажі не можуть і п'яти хвилин поговорити, щоб не почубитись, зате в ліжку в них все чудово. Успішні стосунки показані не через нормальне спілкування і вчинки, а через еротичні сцени, що зробити найлегше, але виглядає доволі примітивно.

-Головний герой у ліжку такий невгамовний жеребець, що грає кількох дівок одночасно. Або ж головна героїня така унікальна і особлива, що стає ласою іграшкою одразу для двох-трьох владних красенів.

-Культ розмноження, коли жертві зґвалтування зась робити аборт і всі навколо тиснуть на неї, щоб народжувала. От точно проживе чудове життя дитина, яка народиться, можливо, зі схильністю до психопатії та зростатиме в умовах, коли матір бачитиме в ній ґвалтівника й ненавидітиме.

-Різна збочена дичина з фанфіків, яку якщо повторити в реалі, то можна запросто дати дуба або отримати серйозні каліцтва.

-Малознайомі персонажі випадково раз переспали у якості короткочасної розваги, але у творі це подається, наче кохання на все життя.

-Про контрацептиви ніхто не чув і потім головна героїня драматично скиглить, що їй робити з помилковою вагітністю.

-Насильство над неповнолітніми, як норма авторського світу. Ґвалтівнику не лише нічого не буде, а він потім ще й одружиться зі своєю жертвою.

-Порнофанфіки, особливо про якихось реальних відомих людей.

***

Соціальні взаємодії:

-Привселюдна активна демонстрація стосунків, навіть коли люди навколо зовсім не хочуть цього бачити.

Такий собі відгомін первісних інстинктів чи бажання похизуватися:"Моє добро! Мій скарб! Тому на центральному проспекті обійму майже плечовим захватом, а в трамваї притисну до себе за другі дев'яносто. Й за руку тримати всю дорогу теж обов'язково! Бо ще, недайбоже, втече!"

Сюди ж щаслива вечеря і пиятика у великому колі сім'ї та друзів, особливо коли на початку твору стосунки головних героїв не схвалювалися оточенням або ж існувала потенційна загроза такого несхвалення. (Різниця у віці, одностатеві стосунки, представники різних соціальних класів, тощо.)

-Головний персонаж сам не здатен на серйозні рішення стосовно свого особистого життя. Обов'язково треба обговорити з кимось із друзів свої стосунки. Тобто вже з самого початку є недовіра до людини з якою остерігаються поговорити напряму, тому обговорюють якусь складну ситуацію з кимось із сім'ї чи друзів.

-У скромної і порядної головної героїні обов'язково має бути просунута в усіх життєвих питаннях подружка-хвойда, яка витягатиме сіру мишу в люди й вчитиме знайомитися з хлопцями. От цікаво, нахіба товаришують люди з настільки різними інтересами?!

-Конкурентка гг, яка мало чим від неї відрізняється, але вона зло за замовчуванням.

-Усі ці заплутані родинні зв'язки з мильних опер і проміскуїтет у сім'ї: стосунки зі зведеним братом, то з сином то з батьком, то з усіма братами по черзі.

-Активне та вкрай небажане втручання оточення в особисте життя гг, але він чи вона ніяк цьому не протистоїть.

-Офіційне оформлення шлюбу (рай для аферистів, особливо в українських реаліях).

-Усі ці беззмістовні звичаї і традиції, привселюдні романтичні жести. Пропозиція на одному коліні, дарування квітів, весілля, що в реалі часто більше нагадує моторошну п'яну оргію, але в книгах описується, наче найбільша мрія кожної жінки. Вечеря при свічках, наче бракує блекауту. Таке враження, що один раз хтось написав сценарій і тепер усі персонажі СЛР мають слідувати йому.

***

Інші елементи стосунків, що неабияк дратують:

***

-Кохання з першого погляду. Дійсно, якщо є гарна зовнішність, то більше про людину нічого дізнаватися не потрібно.

-Від ненависті до кохання. Особливо коли головні герої завдають одне одному значної шкоди при першому ж знайомстві, але в них пам'ять, наче в білки.

-Зацикленість на зовнішності, усі ці чарівні миттєві перевтілення з миші на красуню, чи з ботана на качка.

-Адекватний нормальний хлопець не цікавить головну героїню. Інша справа - якийсь притрушений покидьок.

-Зехери головної героїні: хоче-не хоче заміж, чоловік має сам здогадатися, що їй треба, краще її гамселитимуть щовівторка ногами, зате вона не самотня.

-Романтизація суїциду через нещасливе кохання.

-Любовний трикутник, особливо коли гг ніяк не може обрати когось одного. Виходить, що обидва претенденти насправді ні на який ляд не здалися.

Та ж петрушка з ідеями "пробачити зраду".

-Перевиховання усіляких психопатів, соціопатів, бабіїв та виродків, які здатні на тяжкі злочини, але коли зустріли ЇЇ, то змінилися й виправилися, що апріорі неможливо з психопатами та малоймовірно з рештою.

-Спойлерне попередження про хепіенд заздалегідь. Варто наголосити, що саме хепіенд обов'язково супроводжує усі притрушені форми стосунків, згадані в цьому дописі. Інакше більшість цих пунктів могла б стати частиною нормального твору з трагічним фіналом.

-Головну героїню купують, продають, здають в оренду, міняють, програють в карти, віддають за борги.

-Цілковита пасивність у стосунках одного з персонажів. Часто головна героїня зовсім ніц не робить, а головний герой весь твір бігає за нею та мусить здійснювати якісь нереальні подвиги на її честь.

-Зменшувально-пестливі звертання. Усі ці зайчики, мацюпурочки, кохасики, білочки, кицюні і пташечки... Принесіть мені, будь ласка, ондасетрону і тазок для блювотиння, бо моя психіка не витримає стільки алюзій на зоофілію! Також вивертає від оцього сюсюкання, компліментів та пафосних зізнань у коханні.

-Спершу коїться дикий треш, а потім зненацька в стосунках настає утопічна ідилія. Мить тому бились, а наступної миті вже цілуються.

-Один персонаж робить іншому величезну умисну капость, а той про це забуває, наче нічого не було. Це може бути і банальний бланш під оком, і більш витончені психологічні паскудства.

-Поведеність на матеріальному добробуті: гарні лахи та прикраси, дорогі годинники мільярдерів, ресторани, круті тачки, палаци... Чоловік чи дружина - теж дорога річ, якою необхідно похизуватися перед усіма

-Бал, випускний і оце нескінченне розмноження фанфіків на "Попелюшку", коли вона вся така неймовірна, в рожевій сукні пензлює на танці закохувати в себе принца.

-Незграбні описи про танцюючих мурашок на шкірі, підкошені ноги, розбите серце, аноксію під час поцілунків.

-Різні (хоча ні, майже однаковісінькі) потраплянки та відбори наречених.

-Від невдахи до короля чи королеви зі звісно що успішними стосунками. Психологічна маніпуляція, що дозволяє не надто успішним в реальному житті читачам легко асоціювати себе з персонажем і насолоджуватися його здобутками, мов своїми.

-Містична маячня в творі, де не запланований жанр містики чи фентезі. Усілякі ворожки з приворотами, що дійсно діють, суджені долею і подібне.

-Дурнуваті сексистські тези: всі баби дурепи, всі мужики козли.

***

Звісно, це далеко не все. Та й не всі твори з любовними лініями – це абсолютне зло.

З останніх прочитаних рекомендую:

Анилаг Аберт "Любов на смертному одрі"

https://arkush.net/book/23348

Сподобався нестандартний підхід до реалізації штампу "різниця у віці".

***

B der Line "Спи, я почитаю тобі"

https://arkush.net/book/18014

Книга справила доволі суперечливе враження, одначе легко читається, має несподівані повороти сюжету й чудово підходить для аналізу того, які моменти в стосунках описані вдало і правдоподібно, а які фігурують у цьому дописі.

***

Бажаю всім якнайбільше цікавих книг і наснаги допомагати ЗСУ усіма можливими способами.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Moonrise Darkness
Moonrise Darkness@Moonrise_Darkness

68Прочитань
24Автори
13Читачі
На Друкарні з 5 липня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • 30.07.23

    пізній літній вечір. лавка. вони вдвох здавалось весь день.

    Теми цього довгочиту:

    Літо
  • Історія однієї неприязні

    Так трапилося, що в відділенні банку, в якому ми на початку нашої Польської Епопеї відкрили рахунок, працює один-єдиний консультант.

    Теми цього довгочиту:

    Література

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • 30.07.23

    пізній літній вечір. лавка. вони вдвох здавалось весь день.

    Теми цього довгочиту:

    Літо
  • Історія однієї неприязні

    Так трапилося, що в відділенні банку, в якому ми на початку нашої Польської Епопеї відкрили рахунок, працює один-єдиний консультант.

    Теми цього довгочиту:

    Література