Дні мимоволі терехкотіли
І в радість мені, справжню споруду
Влаштовувати та прикрашати
Коли лежали ми удвох, на одежі палкій
Руки стегнами ходили, при боязні неминучій
Стукали суглини, коли піднялися мурахи тріботливі
В звабливій проєкції твоїй
Як в Парижі, тінь паплюжу
Коли знаходжу я, - тепло груді
Сум і туга. Ліричний герой спостерігає за незнайомцем і згадує про свого друга, який лежить у будці, втомлений і хворий. Святкові звуки не приносять радості, а навколо панує тиша і пустота, що підкреслює відчуття самотності та безнадії.
Тихенько колихали хвилі, човен простенький, коли вийшов на алею моря. Мрії, сонячні промені — все у твоїх ніг. Тільки знайди для себе сьогодення видимих рук. Чи зможеш пройти повз тіла, які тонули в очах дитячих полів?
Вірш сповнений емоціями, притаманними подіями, що цільно закріплені за якимось місцем. Тим місцем, з яким ми асоціюємо подію, чи то зірки, чи сповнена любові, людина.
Таки ми перетнули перше кругле число в п'ятдесят читачів. Звісно, я радий всім вам тут. Сторінка росте і росте.
Протягом останнього року Росія інтенсифікувала використання планерних авіабомб, що суттєво розширило її стратегічні можливості. Вони застосовуються як проти українських військ на лінії фронту, так і для атак на цивільні об'єкти, як підтверджують події в Харкові.
Таки ми перетнули перше кругле число в п'ятдесят читачів. Звісно, я радий всім вам тут. Сторінка росте і росте.
Протягом останнього року Росія інтенсифікувала використання планерних авіабомб, що суттєво розширило її стратегічні можливості. Вони застосовуються як проти українських військ на лінії фронту, так і для атак на цивільні об'єкти, як підтверджують події в Харкові.
